У NASA запропонували новий революційний метод пошуку життя на екзопланетах Сонячної системи

Пошук життя за межами Землі залишається однією з основних цілей сучасної астрономії та планетарної науки. Вчені у США будують нові телескопи та космічні апарати для дослідження потенційно придатних до життя планет і супутників. Однак інтерпретація знайдених ознак життя – біосигнатур – залишається складною через невизначеність і обмеженість даних.

Американські астрофізики, запропонували новий підхід до вивчення умов життя позаземних організмів. Їхня модель, опублікована на сервері arX­iv, використовує дані про крайні умови існування земних організмів для прогнозування можливостей для життя в інших світах. Розробники працювали у рамках проекту NASA Alien Earths спільно з експертами з різних галузей – від біології до хімії.

Новий підхід отримав назву «кількісна структура придатності для життя» (quan­ti­ta­tive hab­it­abil­i­ty frame­work). Він відходить від загального питання «чи придатне середовище для життя?» і натомість запитує: «чи можуть конкретні відомі або гіпотетичні організми вижити у даних умовах?». Цей підхід не дає однозначних відповідей, натомість розраховує ймовірність сумісності середовища та організму, з урахуванням наявних даних та їх невизначеності.

Дослідження охоплює умови виживання організмів: від комах у Гімалаях до мікроорганізмів, що живуть біля гідротермальних джерел на дні океану. Моделюючи їхню здатність виживати на Марсі чи в океанах супутників Юпітера й Сатурна, вчені розробляють рекомендації для вибору цілей спостережень телескопів та пошуку життя. Розроблена програма доступна у відкритому доступі, що дозволяє іншим дослідникам використовувати її у своїх проектах.

Подальші кроки включають створення бази даних земних екстремофілів і моделювання умов для гіпотетичного позаземного життя. Ці дослідження допоможуть не лише краще оцінити потенціал інших світів, а й дадуть змогу обґрунтовано інтерпретувати майбутні спостереження можливих біосигнатур за межами Сонячної системи.