Астрономи попередили, що вибухи наднових спровокують новий льодовиковий період на Землі

Вибухи наднових зірок можуть стати тригером для глобального похолодання на Землі — аж до нового льодовикового періоду. Такого висновку дійшов Роберт Брекенрідж, науковець Інституту арктичних і альпійських досліджень (INSTAAR), у своєму новому дослідженні, опублікованому у фаховому журналі. Його гіпотеза поєднує ефекти космічного випромінювання з історичними кліматичними зрушеннями на планеті.

Модель, яку пропонує Брекенрідж, базується на концепції «подвійного удару»: перший — це руйнування озонового шару, що призводить до зростання рівня ультрафіолетового випромінювання на поверхні Землі; другий — розпад молекул метану, одного з ключових парникових газів. Обидва ефекти порушують кліматичну стабільність: з одного боку — перегрівання окремих регіонів через UV-випромінювання, з іншого — загальне зниження температури через ослаблення парникового ефекту.

Щоб перевірити цю теорію, дослідник проаналізував дані із «природного архіву» — деревних кілець. Коли космічні промені взаємодіють з атмосферою, формується ізотоп вуглецю-14, який накопичується в деревині. За 15 тисяч років Брекенрідж зафіксував 11 піків концентрації цього ізотопу — і вони вражаюче збігаються за часом із відомими епізодами вибухів наднових поблизу Сонячної системи.

Наукова спільнота наразі не дійшла згоди. Частина таких сплесків могла бути викликана не вибухами далеких зірок, а потужною активністю самого Сонця. Проте специфічні характеристики окремих радіаційних «підписів» все частіше схиляють ваги на користь гіпотези наднової.

Практична цінність дослідження полягає у попередженні майбутніх ризиків. Наприклад, зірка Бетельгейзе у сузір'ї Оріона вже перебуває на фінішному етапі свого існування. Її вибух неминучий — це лише питання часу. Якщо вдасться точніше змоделювати, як наднові впливають на атмосферу Землі, людство зможе краще підготуватись до потенційних катастроф космічного походження.