Науковці відкрили аномальне зоряне скупчення, що перевищує яскравість Сонця у 30 мільйонів разів

Вчені звернули увагу на дивну поведінку дев’яти надмасивних зірок у скупченні R136, розташованому в туманності Тарантул неподалік від Чумацького Шляху — у галактиці Велика Магелланова Хмара, на відстані близько 179 тисяч світлових років від Землі. Маса кожної з цих зірок у сто разів більша, ніж у Сонця, а світність перевищує сонячну у 30 мільйонів разів. Такі об'єкти є ключовими для розуміння формування наднових і чорних дір у Всесвіті.

Проте результати спостережень суперечать класичним моделям еволюції зірок. Зокрема, температури цих гігантів залишаються у вузькому діапазоні, хоча теорія передбачає різкі коливання температур через розширення та стискання у різні фази життя зірки. Саме це не могли пояснити існуючі моделі зоряної еволюції.

Для розв’язання нової астрономічної загадки міжнародна команда дослідників запропонувала нові моделі, засновані на потужних зоряних вітрах. У нових розрахунках враховано, що дуже масивні зірки втрачають більше матерії поблизу межі Еддінгтона — коли тиск випромінювання зрівнюється з гравітацією і зовнішні оболонки буквально «здуваються» у космос.

Особливо складною стає поведінка таких зірок у подвійних системах, адже сильні зоряні вітри можуть сприяти зростанню зірки-компаньйона. Такі взаємодії ускладнюють математичне моделювання, але водночас дозволяють краще описати спостережувані параметри.

Важливо, що ці нові моделі також змінюють уявлення про утворення чорних дір. Втрата маси через зоряні вітри може не дозволити зірці досягти критичної маси для формування чорної діри після вибуху наднової. Таким чином, не кожна смерть надмасивної зірки автоматично завершується появою чорної діри.

Відкриття в туманності Тарантул допомагають глибше зрозуміти складні процеси еволюції найбільших світил у Всесвіті й уточнити сценарії утворення чорних дір та наднових.