Космічний телескоп Джеймса Вебба відкрив унікальне скупчення галактик, що відіграло ключову роль в еволюції Всесвіту

Астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виявили 83 маленькі галактики, світло від яких йде до Землі вже 13 мільярдів років. Вважається, що саме такі галактики стали рушійною силою одного з ключових етапів в історії Всесвіту — реіонізації, коли космічний туман зникав, а простір ставав прозорим для світла.

У ранньому Всесвіті, який був заповнений непрозорим нейтральним воднем, світло не могло проходити на великі відстані. Протягом першого мільярда років після Великого вибуху космос залишався темним і туманним. Але коли з’явилися перші галактики, їхні зірки почали випромінювати величезні потоки ультрафіолету, що поступово іонізувало навколишній водень. Цей процес зробив Всесвіт прозорим і дозволив світлу долати космічні відстані.

Виявлені галактики мають масу у 2 000−200 000 разів меншу за Чумацький Шлях, проте вони створювали надзвичайно потужне ультрафіолетове випромінювання. Завдяки своїм невеликим розмірам ці галактики не затримували багато водню, що дало їхньому світлу змогу швидко вирватися у простір і впливати на навколишнє середовище.

Дослідники змогли зафіксувати ці об'єкти завдяки явищу гравітаційного лінзування — світло від далеких галактик було посилене скупченням Abell 2744, яке діяло як своєрідна космічна лінза. Додатковим доказом стала реєстрація характерного випромінювання іонізованого кисню — це ознака високоенергетичних процесів у галактиках.

Розрахунки показують, що якщо такі галактики випромінювали хоча б 25% свого ультрафіолетового світла у космос, цього достатньо для пояснення всієї енергії, яка потрібна для розсіювання космічного туману у ранньому Всесвіті. Відкриття нарешті дає відповідь на багаторічну загадку: саме маленькі галактики, а не великі зоряні системи чи чорні діри, були головною рушійною силою перетворення Всесвіту на той, який ми бачимо зараз.