Науковці розповіли, на якій відстані від епіцентру ядерного вибуху можна вижити

Вчені наголошують, що універсальних даних про безпечну відстань при ядерному вибуху не існує — все залежить від потужності заряду, типу вибуху (повітряний чи наземний), погодних умов, часу доби й особливостей місцевості. Однак основні фази ураження описані досить докладно й дають уявлення про реальні ризики для людей у різних зонах.

Понад третина енергії ядерної бомби вивільняється як теплове випромінювання. Світловий спалах може спричинити тимчасову сліпоту навіть на відстані до 21 км вдень і до 85 км уночі від епіцентру. Опіки І ступеня фіксуються в радіусі 11 км, III ступеня — до 8 км. Водночас на близькій відстані навіть колір одягу мало впливає на наслідки, адже температура в центрі вибуху може сягати 100 мільйонів градусів за Цельсієм, що у кілька разів перевищує температуру ядра Сонця.

Ударна хвиля є не менш небезпечним фактором. В межах 6 км від вибуху тиск на стіни будівель може досягати 180 тонн, а швидкість вітру — 255 км/год. На відстані до 1 км ці показники значно вищі: швидкість вітру перевищує 750 км/год, і жодна споруда не витримує такого навантаження, тому основна причина загибелі людей — руйнування будівель.

Навіть після виживання у перші хвилини вибуху зберігається загроза радіаційного ураження. Якщо вибух повітряний, як у Хіросімі та Нагасакі, то радіоактивне забруднення менше, але при наземній детонації у повітря потрапляє величезна кількість частинок, які можуть розноситися на великі відстані. Моделювання показують, що масштабний ядерний конфлікт призведе до утворення «ядерної зими» через дим і сажу, які знизять надходження сонячного світла.

Дослідження також доводять, що наслідки використання ядерної зброї можуть мати глобальний характер, а радіоактивні елементи здатні проникати навіть у найвіддаленіші куточки планети — їхні сліди знаходили навіть на дні Маріанської западини. Світова спільнота працює над обмеженням ядерних озброєнь, але знати базові принципи виживання в умовах такої загрози важливо кожному.