Вчені довели, що раніше рік на Землі тривав 500 днів

У далекому минулому Земля мала не 365 днів у році, а значно більше — іноді до 420, а за деякими оцінками навіть понад 450 і 500. Це не означає, що орбіта планети була довшою, а що кожна доба була коротшою, і тому за той самий період обертання навколо Сонця вміщалося більше днів. Причина такої зміни, зазначають науковці, — поступове уповільнення обертання Землі, головним чином через вплив Місяця.

Коли Земля тільки формувалася, одна доба тривала, ймовірно, менш як 18 годин, і рік міг містити понад 500 днів. У період динозаврів рік уже складався з приблизно 372 днів, а 400−420 днів фіксували у Силурійському періоді (понад 400 млн років тому) — про це свідчать результати вивчення викопних коралів та морських відкладів, які зберігають своєрідні «річні кільця».

Чому так відбувається? Місяць поступово віддаляється від Землі, викликаючи припливне тертя, яке сповільнює добове обертання планети. З кожним мільйоном років доба стає довшою, а рік — відповідно коротшим за кількістю днів. Наприклад, 1,4 млрд років тому рік міг складатися з 490 днів.

Наукові оцінки періоду та кількості днів у давні епохи різняться: одні роботи показують, що в різні моменти доба змінювалась нерівномірно, інші — що деякий час обертання майже не змінювалося. Проте всі погоджуються: у давнину рік на Землі був значно довшим за кількістю діб, і лише поступово ця цифра зменшилася до сучасних 365.

Отже, втрачені дні пояснюються тим, що з часом наші доби стали довшими, і це — наслідок складної взаємодії Землі та Місяця, яку можна відстежити в геологічних і біологічних архівах планети.