Науковці розкрили походження комети 2000 OG44, яка десятиліттями вважалась звичайним астероїдом

Астрономи переглянули походження комети 2000 OG44, яка раніше вважалася типовою представницею сімейства Юпітера. Нове дослідження засвідчило, що ця комета насправді має значно віддаленіше джерело — хмару Оорта, область на околиці Сонячної системи, що розташована за тисячами астрономічних одиниць від Сонця. Моделювання показало: до потрапляння під гравітаційний вплив Юпітера 100–750 тисяч років тому 2000 OG44 мільярди років провела у віддалених областях системи, а її нинішня орбіта є результатом декількох гравітаційних зближень із газовим гігантом.

Вперше 2000 OG44 була зафіксована ще в 1954 році, але довгий час вважалася або астероїдом, або “сплячою” кометою, оскільки не мала характерного хвоста. Лише під час проходження найближчої до Сонця точки в 2023–2024 роках астрономи зафіксували формування кометного шлейфу — ймовірно, через випаровування криги, що зберігалась під поверхнею мільярди років. Вчені відкинули варіанти руйнування через обертання чи надмірне нагрівання, оскільки період обертання становить 22 доби, а температури на поверхні були відносно низькими.

Орбіта об’єкта 2000 OG44 відносно Сонця (зліва) та руху інших планет (справа). Ori­on Chan­dler et al., 2025

Відновлення орбітальної історії показало: 2000 OG44 спочатку мешкала у хмарі Оорта, а потім, під дією гравітації Юпітера, її траєкторія змінилася, і вона “заховалася” серед місцевих комет. Це відкриття вказує, що в сімействі Юпітера можуть приховуватись й інші об’єкти з віддалених регіонів Сонячної системи, і їх виявлення допоможе краще зрозуміти механізми міграції комет.

Вчені також підкреслюють, що активність комет часто пов’язана із Сонцем, однак іноді процеси руйнування можуть розпочатися ще за межами орбіти Нептуна. Такі відкриття сприяють більш глибокому розумінню природи комет і структури нашої планетної системи.