Науковці розкрили деталі одного з наймасовіших вимирань в історії Землі

У свіжому дослідженні міжнародна група науковців заявила: близько 445 мільйонів років тому Земля пережила одну з найбільших катастроф у своїй історії — пізньоордовикське масове вимирання, яке знищило майже 85% усіх видів. Хоча за рівнем втрат воно поступається лише пермському вимиранню, ця подія залишається маловідомою, оскільки її наслідки для екосистем виявилися менш руйнівними, ніж у випадку, наприклад, із загибеллю динозаврів наприкінці крейди.

У ордовицький період Земля була зовсім іншою: теплий клімат, високі концентрації CO₂ та відсутність знайомих нам наземних рослин і тварин. Увесь біологічний вибух відбувався в океанах. Саме тоді стався так званий Великий ордовицький біорізноманітний вибух (GOBE), коли з’явилися перші корали, морські їжаки, зірки, брахіоподи та численні нові форми морських організмів.

Але наприкінці періоду умови різко змінилися. Вчені виділяють дві хвилі вимирання: спершу різке похолодання, потім — потепління, що супроводжувалося знесенням кисню з океанів. Пояснень кілька: розвиток перших примітивних рослин на суходолі міг призвести до зниження CO₂ і запуску льодовикової епохи; водночас розташування суперконтиненту Гондвани біля Південного полюса могло посилити ефект зледеніння. Після цього різке потепління та, ймовірно, вулканічна активність або масові цвітіння водоростей спричинили деградацію кисню у водах.

Попри загибель більшості видів, екосистеми вціліли без фундаментальних змін. Жодна з ключових груп, які тоді з’явилися, не зникла повністю, а екологічні ніші швидко були знову заповнені. Тому довгостроковий вплив цього вимирання був значно менший, ніж у інших катастроф із «великої п’ятірки».

Причина, чому про ордовицьке вимирання мало хто чув, криється не лише в його давнині. На відміну від зникнення динозаврів, яке прямо пов’язане з наземними тваринами, що викликають більший інтерес у людей, загибель давніх морських організмів не залишила такого культурного чи емоційного відбитка. Тому, хоча це була одна з наймасштабніших втрат біорізноманіття в історії, вона лишається «тихим» вимиранням.