Британські астрономи зафіксували аномальний хвіст комети 3I/ATLAS завдовжки понад 56 000 кілометрів

Астрономи зафіксували у міжзоряного об’єкта 3I/ATLAS незвичний хвіст завдовжки близько 56 400 км, спрямований чітко у протилежний бік від Сонця. Спостереження, проведені за допомогою телескопа Gem­i­ni South у Чилі, виявили також газову кому діаметром майже 18 800 км, що різко зросла у порівнянні з липнем. Це свідчить про активну взаємодію об’єкта із сонячним вітром та випромінюванням, однак масштаби та хімічний склад вказують на явище, відмінне від звичайних комет.

Дані космічних телескопів James Webb та SPHEREx показали, що навколо 3I/ATLAS формується гігантська хмара вуглекислого газу розміром до 348 000 км. При цьому об’єкт виділяє близько 130 кг СО₂ за секунду, але лише 6,6 кг води та 14 кг оксиду вуглецю. На відміну від комет Сонячної системи, де домінує вода, тут вона становить лише близько 5% від об’єму вуглекислого газу.

Розрахунки SPHEREx свідчать, що діаметр 3I/ATLAS може сягати 46 км, що робить його приблизно у мільйон разів масивнішим за інший відомий міжзоряний об’єкт — комету 2I/Borisov. Крім того, траєкторія руху збігається з площиною екліптики, що є нетиповим для міжзоряних тіл. Це ставить під сумнів чинні моделі формування і розподілу подібних об’єктів.

Хімічний аналіз, проведений за допомогою Very Large Tele­scope, показав наявність ціаніду та нікелю, але без характерної для них сполуки з залізом. Астрофізик Аві Льоб зазначив, що подібне співвідношення нагадує сигнатури промислових сплавів, які невідомі у природних астрофізичних процесах. Це ще більше підживлює дискусії про можливі штучні особливості цього об’єкта.

Наразі 3I/ATLAS прямує до перигелію, який відбудеться 29 жовтня 2025 року. Під дією зростаючого сонячного випромінювання активність тіла може значно посилитися, відкривши нові відомості про його природу. Як зазначає Льоб, «середовище високого стресу змушує розкривати таємниці», тож найближчі місяці можуть стати вирішальними у вивченні цього міжзоряного гостя.