Науковці знайшли зразок ДНК, що пояснює причину першого масового вимирання в історії людства

Міжнародна команда дослідників вперше отримала прямі генетичні докази того, що за Першу пандемію в історії — так звану Юстиніанову чуму — відповідала бактерія Yersinia pestis. Виявлення її слідів у масовому похованні в стародавньому місті Джераш у Йорданії підтвердило, що саме ця інфекція спричинила спалах у Східному Середземномор’ї близько 1 500 років тому.

Юстиніанова чума, що почалася у 541 році в Єгипті й поширилася по всій Візантійській імперії, забрала життя десятків мільйонів людей та суттєво вплинула на подальший розвиток європейської історії. До цього часу науковці спиралися лише на письмові свідчення сучасників, адже біологічних підтверджень не було.

Генетичний аналіз зубів вісьмох осіб із поховання під давнім римським іподромом у Джераші показав наявність однакових штамів Y. pestis. Це свідчить про швидкий і масштабний спалах, що узгоджується з описами масової смертності у візантійських містах.

Паралельне дослідження, у якому порівняли сотні давніх і сучасних геномів збудника, показало: пандемії чуми виникали не з одного джерела, а незалежно в різних регіонах і епохах, спираючись на багаторічні резервуари в тварин. Це контрастує з прикладом COVID-19, який походить від одного випадку передачі від тварини до людини.

Вчені зазначають, що чума й досі не зникла: у липні 2025 року в США зафіксували перший із 2007 року смертельний випадок від легеневої форми захворювання. Дослідники планують продовжити роботу, зокрема у Венеції, щоб простежити, як громадські заходи з карантину впливали на розвиток і поширення збудника в часи пізніших пандемій.