Астрономи пояснили, як радіація Сатурна створює умови для життя на його супутнику

Супутник Сатурна Енцелад, який став головним кандидатом у пошуку позаземного життя через підлідний океан і водяні гейзери, отримав несподіване пояснення своєї «органічної активності». Нові лабораторні експерименти показали, що органічні молекули, виявлені у його знаменитих шлейфах, можуть утворюватися не лише в океані, а й безпосередньо на поверхні завдяки опроміненню.

Дослідження, презентоване на спільній конференції EPSC–DPS2025 у Гельсінкі, продемонструвало: потужне випромінювання, яким Енцелад постійно бомбардується в межах магнітосфери Сатурна, здатне створювати складні органічні сполуки у крижаних породах. Команда під керівництвом д‑ра Ґрейс Річардс із Національного інституту астрофізики й планетології (INAF, Рим) показала, що опромінення криги, що містить воду, вуглекислий газ, метан і аміак, призводить до появи молекул, серед яких попередники амінокислот.

Важливо, що саме такі речовини виявляв апарат Cassi­ni, коли у 2005–2017 роках пролітав крізь гейзери на південному полюсі супутника. Тоді це стало ключовим аргументом на користь існування в океані умов, сприятливих для життя. Але тепер науковці змушені враховувати, що значна частина органіки може мати поверхневе, «радіаційне» походження.

Попри це, наукова сенсація не зменшує шанси Енцелада. Як підкреслює Річардс, океан під кригою може залишатися потенційно придатним для життя, але інтерпретацію складу його гейзерів потрібно проводити з набагато більшою обережністю.

Подальше розмежування органічних молекул, що виникають унаслідок океанічних процесів, і тих, що створює випромінювання, стане завданням наступних космічних місій. Зокрема, у межах програми Voy­age 2050 Європейського космічного агентства розглядається окремий проєкт, присвячений дослідженню Енцелада.