Науковці знайшли ключову причину прискорення глобального потепління на Землі

Земля відбиває дедалі менше сонячного світла, і це може мати серйозні наслідки для клімату — такі результати показало дослідження, опубліковане у Pro­ceed­ings of the Nation­al Acad­e­my of Sci­ences та проведене під керівництвом Нормана Леба з Центру досліджень Лэнглі NASA. Вчені протягом двох десятиліть аналізували зміни так званого альбедо — здатності планети відбивати сонячне випромінювання у космос.

Між 2001 і 2024 роками відбувся помітний спад альбедо, причому значно сильніше це проявилося у Північній півкулі. Саме тут втрата відбивної здатності пов’язана з таненням морських льодів і скороченням снігового покриву. У результаті темні поверхні — вода й камінь — поглинають більше тепла, що ще більше підсилює процеси потепління.

Дослідники зазначають, що хоч зміна виглядає незначною — лише 0,34 Вт на квадратний метр за десятиліття при середньому надходженні енергії від Сонця у 240–243 Вт/м², — у довгостроковій перспективі вона суттєво впливає на енергетичний баланс Землі. Особливо помітні наслідки у Арктиці, де танення льодів прямо пов’язане з підвищенням температур.

У Південній півкулі ситуація інша. Тут ключову роль відіграють аерозолі — частинки в атмосфері, які сприяють утворенню хмар і підвищують відбиття сонячного світла. Їхнє походження часто пов’язане з природними явищами: австралійськими лісовими пожежами чи виверженням вулкана Хунга-Тонга у 2021–2022 роках. Це допомагає частково компенсувати загальну тенденцію до зниження відбивної здатності.

Контраст між півкулями пояснюється й політикою: у північних регіонах екологічні заходи призвели до зниження викидів дрібнодисперсного пилу, тоді як на півдні аерозольний ефект залишається вираженим. Таким чином, глобальна картина змін альбедо вказує на складні й нерівномірні процеси, які необхідно враховувати для точніших прогнозів клімату.