Вчені NASA заявили, що унікальну геологічну структуру на території Африки видно з космосу

Нове дослідження, опубліковане в журналі Lithos групою науковців з Університету Бретань-Оксиденталь та Університету Кертін, довело, що аномальна структура Рішат, розташована в Африці, сформувалася внаслідок щонайменше двох геологічних фаз, які тривали понад 100 млн років. Теорії про метеорит чи вулканічну кальдеру було відкинуто: у зразках відсутні ознаки ударного впливу чи вулканічних відкладів.

«Око Африки», або структура Рішат у Мавританії, давно привертало увагу своєю ідеальною формою та розмірами майже 50 км у діаметрі. Його концентричні кільця, добре видимі з космосу, породжували легенди — від версій про метеоритний удар до гіпотези про Атлантиду Платона. Проте археологічних підтверджень цим теоріям так і не знайшли.

За висновками дослідників, «Око Африки» почало формуватися приблизно 100 млн років тому як магматичний купол під час розпаду суперконтиненту Пангея. Магма підіймала з надр, деформуючи осадові породи, але так і не досягла поверхні. Протягом мільйонів років вітрова та водна ерозія вимила м’якіші шари, залишивши тверді кільця кварциту й пісковику, які утворюють впізнаваний візерунок.

Вік найстаріших порід усередині структури сягає 2,5 млрд років, що робить її своєрідною геологічною «капсулою часу». Під час Африканського вологого періоду тут могли існувати річки та озера. Дослідження в журналі L’Anthropologie виявили на зовнішніх кільцях сліди стоянок давньої людини та ашельські кам’яні знаряддя з місцевого кварциту, які свідчать про використання території для виготовлення інструментів і полювання.

Окрім наукової цінності, структура Рішат є важливим орієнтиром для астронавтів NASA з орбіти. Геологи ж підкреслюють її унікальність: поєднання карбонатитів, габро та лужних інтрузій вказує на складні процеси мантійного магматизму. Це робить «Око Африки» не лише природною пам’яткою, а й ключем до розуміння глибинних процесів у земній корі.