Дрони проти дронів: росіяни адаптували українську тактику для перехоплення

Російська армія розпочала активне перехоплення українських далекобійних ударних БПЛА за допомогою спеціалізованих зенітних дронів, що становить досить небезпечний, хоча й певною мірою очікуваний розвиток подій. Враховуючи постійне копіювання сторонами досвіду одне одного протягом війни, таке розгортання подій було лише питанням часу. Під удар уже потрапили найпопулярніші зразки “діпстрайк” безпілотників українського виробництва, зокрема FP‑1 та “Лютий”, а також дрон на базі легкомоторного літака з індексом E‑300. Експерти виявили тактику, коли кілька дронів-перехоплювачів одночасно запускаються як наздоганяючи ціль ззаду, так і летячи їй назустріч для більшої ймовірності ураження. Про це повідомляє Defence-UA.

З одного боку, такий розвиток подій не став несподіванкою для військових аналітиків. Сили оборони України вже значний час успішно застосовують зенітні БПЛА для знищення російських “Гербер” та “Шахедів”, демонструючи високу ефективність цього методу. Логічно було припустити, що ворог рано чи пізно адаптує цю технологію для власних потреб. Швидкість, з якою росіяни скопіювали та впровадили український досвід, свідчить про серйозність сприйняття ними загрози від далекобійних безпілотників. З іншого боку, це порушує критичне питання про необхідність розробки контрзаходів проти розширення ворожих засобів протиповітряної оборони, адже удари на велику дальність стали одним із ключових елементів для ураження російської енергетичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу.

Звісно, можна відразу згадати про крилаті та балістичні ракети, які є невразливими для зенітних дронів завдяки своїй швидкості та високій висоті польоту. Проте це значно дорожчі засоби ураження, над якими хоч і ведеться робота вітчизняними фахівцями, але вони займають принципово іншу нішу і не можуть забезпечити таку масовість застосування, яку дають безпілотники. Інший варіант — збільшити висоту польоту українських далекобійних дронів, проте це рішення має серйозні недоліки. На більшій висоті БПЛА стануть помітнішими для російських засобів виявлення наземного та повітряного базування, включаючи радари та оптичні системи спостереження, що може навпаки спростити їхнє збиття традиційними засобами ППО.

Для протидії зенітним дронам деякі розвідувальні БПЛА вже оснащують спеціальними камерами чи іншими датчиками, які подають сигнали для автоматичних маневрів ухилення при виявленні загрози. Однак важко сказати, наскільки вдало цю технологію можна інтегрувати на більші системи великої дальності, які до того ж мають залишатися відносно дешевими для забезпечення масовості застосування. Складність полягає в тому, що додаткове обладнання збільшує вагу, вартість та складність конструкції, що суперечить основній концепції цих безпілотників. Головна перевага “діпстрайк”-дронів полягає саме в польоті на низькій висоті для ускладнення виявлення традиційними засобами ворожої ППО та невисокій вартості, яка дозволяє забезпечити масовість ударів.

Будь-яке подальше рішення щодо протидії дронам-перехоплювачам має обов’язково враховувати економічний фактор та можливість масового виробництва. Якщо захист від зенітних дронів зробить кожен український далекобійний БПЛА надто дорогим, це нівелює їхню головну перевагу — здатність перевантажувати ворожі засоби протидії через велику кількість одночасних запусків. Можливо, вирішенням стане комбінований підхід: частина дронів із посиленим захистом для найважливіших цілей, а частина — з базовою конфігурацією для створення масовості. Також важливим напрямком може стати розробка тактики групового застосування, коли дрони летять зграями та можуть підтримувати одне одного, ускладнюючи завдання ворожим перехоплювачам.