Індійські розробники успішно випробували танк Zorawar для запуску керованих ракет

Індія успішно провела випробування легкого танка Zorawar, який здійснив пуск протитанкової керованої ракети Nag Mk II у режимі атаки зверху. Система підтвердила заявлені характеристики дальності та точності, поєднавши мобільну платформу для гірських умов із високоточною зброєю, здатною діяти на великих висотах. Це стало важливим етапом у розвитку національних бронетанкових технологій.

Випробування відбулися в межах програми модернізації сухопутних військ, започаткованої після подій у Гімалаях у 2020 році. Танк масою до 25 тонн створено спільно Організацією оборонних досліджень та розробок (DRDO) і компанією Larsen & Toubro за програмою Make‑I. Zorawar поєднує 105-міліметрову гармату з ракетою Nag Mk II, яка має дальність 7–10 км і працює за принципом «вистрілив – забув», вражаючи цілі у верхню проекцію.

Індія просунулася вперед у модернізації легкої бронетехніки, успішно випробувавши ПТКР Nag Mk II з Zorawar у режимі вертикального удару з повною точністю та маневровістю (Джерело зображення: Міністерство оборони Індії)

Машина оснащена баштою John Cock­er­ill 3000 Series 3105 зі стабілізованими прицілами для денного й нічного використання. Силова установка включає дизельний двигун Cum­mins VTA903E-T760 потужністю близько 760 к. с. і трансмісію RENK HMPT-800. Співвідношення потужності до маси — близько 30 к. с. на тонну — забезпечує високу прохідність у складному рельєфі, де важчі танки T‑72 і T‑90 мають обмеження.

Zorawar розроблявся з урахуванням досвіду китайського Type 15 та індонезійського Kaplan MT («Hari­mau»), але використовує автономну ПТКР Nag Mk II замість гарматних ракет. Це зменшує час перебування під вогнем і скорочує залежність від імпорту боєприпасів, водночас посилюючи внутрішню технологічну базу країни.

До 2027 року планується завершити користувацькі випробування й розпочати серійне виробництво — близько 354 одиниць, із першим замовленням на 59 машин. У стратегічному вимірі Zorawar із Nag Mk II створює новий рівень мобільної вогневої потужності для дій у Гімалаях і на північному кордоні, зміцнюючи оборонну самодостатність Індії та забезпечуючи армії гнучкий інструмент для сучасних бойових умов.