Найбільша комета з хмари Оорта проявляє аномальну активність у мертвій зоні космосу

Астрономи зафіксували активність комети C/2014 UN271 (Бернардінеллі–Бернштейна) — найбільшої з відомих комет, що походить із хмари Оорта, — попри її віддаленість від Сонця на понад 1,5 мільярда миль. За допомогою радіотелескопа ALMA дослідники виявили викиди чадного газу (CO), які свідчать про внутрішні процеси, що раніше вважалися неможливими на такій дистанції.

Комета, діаметром близько 85 миль, наразі рухається до внутрішньої частини Сонячної системи. Спостереження показали, що навіть на відстані 16,6 астрономічних одиниць — за межами орбіти Сатурна — вона вже викидає газові струмені. Команда під керівництвом Натана Рота з Центру космічних польотів імені Ґоддарда (NASA) зафіксувала сигнали CO на частоті 230 гігагерців, що стало підтвердженням активності поверхні.

Викиди виявилися змінними: кілька струменів газу змінювали напрямок і силу протягом кількох днів. Це свідчить про наявність активних ділянок, які обертаються та періодично освітлюються Сонцем. За словами Рота, це може спричиняти «вибухоподібні процеси дегазації», коли гази, нагріті зсередини, вириваються назовні. Результати опубліковані в журналі The Astro­phys­i­cal Jour­nal Let­ters.

Оскільки вода на таких відстанях залишається замерзлою, вчені пояснюють активність комети випаровуванням летких сполук — CO та CO₂. Цей процес починається навіть за слабкого сонячного випромінювання, що суперечить традиційному уявленню про «пробудження» комет. Вимірювання ALMA також показали компактну кому з низьким вмістом формальдегіду, що свідчить про пряме вивільнення газу з надр, а не його утворення в комі.

Комета C/2014 UN271 становить особливий інтерес, оскільки, ймовірно, містить первісну речовину, з якої формувалася Сонячна система. Її вивчення дозволяє дослідити хімічний склад ранніх об’єктів, що збереглися недоторканими протягом мільярдів років. Детальні карти, отримані ALMA, вперше дали змогу відстежити швидкість і напрямок газових струменів, відкривши тривимірну картину активності комети та змусивши науковців переглядати уявлення про початок «життя» комет у холодних регіонах Сонячної системи.