Астрономи вперше зафіксували пару аномальних чорних дір, що обертаються одна навколо одної

Міжнародна група астрономів вперше отримала підтвердження існування подвійної системи чорних дір, які перебувають в орбітальному русі одна навколо одної. Для цього дослідники використали дані Event Hori­zon Tele­scope (EHT) та методи радіоінтерферометрії надвисокої роздільної здатності. Спостереження проводилися за квазаром OJ287, що розташований у сузір’ї Рака на відстані приблизно 4 мільярди світлових років від Землі.

Очолював дослідження Маурі Валтонен з обсерваторії Туорла при Університеті Турку (Фінляндія) у співпраці з науковцями з Індії, Японії, Китаю, Чехії та інших країн. У центрі квазара OJ287 розташована подвійна система надмасивних чорних дір: головна має масу близько 18 мільярдів сонячних мас, а менша — приблизно 150 мільйонів. Раз на 12 років менша діра проходить крізь акреційний диск більшої, спричиняючи спалахи випромінювання, які фіксують телескопи на Землі.

Зображення отримано за допомогою радіотелескопної системи, до складу якої входив супутник RadioAs­tron. Його антена віддалялася від Землі майже на півдороги до Місяця, що дозволило досягти унікальної роздільної здатності та вперше побачити дві чорні діри в орбітальному русі. Спостереження підтвердили теоретичні розрахунки, зроблені у 1980‑х роках фінським астрономом Аймо Сілланпяя, який першим припустив існування подвійної системи у цьому квазарі.

За словами Валтонена, самі чорні діри залишаються невидимими, але їх можна виявити через випромінювання з акреційного диска та потужні струмені частинок — джети, що вириваються з їхніх полюсів. Команда також зафіксувала новий тип джета, який виходить із меншої чорної діри та має спіралеподібну форму через зміну напрямку її руху.

Науковці вважають, що це відкриття не лише підтверджує існування подвійних чорних дір у квазарах, а й дає змогу спостерігати за процесами, які передують їхньому злиттю. У майбутньому дослідники планують використати нові телескопи, щоб вивчити, як змінюється форма та напрям джета, коли менша чорна діра продовжує свою орбіту навколо масивнішої.