Вчені довели, що ядерні випробування на Землі можуть збільшувати кількість аномальних спалахів у космосі

Нові результати дослідження, опублікованого в журналі Sci­en­tif­ic Reports, виявили зв’язок між короткочасними світловими спалахами в небі 1950‑х років і періодами ядерних випробувань. Вчені проаналізували архівні знімки, зроблені до запуску першого супутника, і з’ясували, що так звані транзієнти — об’єкти, які з’являлися на небі менш ніж на 50 хвилин і більше не повторювались — частіше фіксувалися саме під час або одразу після ядерних тестів США, СРСР і Великої Британії.

Дослідження провели Стівен Брюель з Університетського медичного центру Вандербільта та астрономка Беатріс Вільярроель з Північного інституту теоретичної фізики. Вони використали дані огляду неба Palo­mar Obser­va­to­ry Sky Sur­vey, який тривав з 1949 по 1957 рік. На знімках виявили десятки об’єктів, що світилися короткий час і не мали пояснення у вигляді дефектів фотопластинок, астероїдів чи гамма-спалахів. У деяких випадках на одному кадрі було видно кілька таких об’єктів.

Найбільша кількість транзієнтів припала на період активних атмосферних ядерних вибухів — між 1951 і 1957 роками було проведено щонайменше 124 тести. У деяких випадках очевидці повідомляли про яскраві вогняні кулі в небі після вибухів, що могло бути пов’язано з Черенковським випромінюванням — явищем, яке виникає, коли заряджені частинки рухаються швидше за світло в певному середовищі.

Аналіз показав, що ймовірність появи транзієнтів у дні ядерних випробувань була приблизно на 45% вищою, ніж у будь-які інші періоди. Останній зафіксований випадок стався 17 березня 1956 року, після чого подібні явища більше не спостерігались, хоча самі випробування тривали. Крім того, дослідники виявили слабку кореляцію між транзієнтами та повідомленнями про НЛО поблизу ядерних об’єктів.

Автори розглядають дві основні версії. Перша — транзієнти могли бути результатом невідомих атмосферних процесів, спричинених випромінюванням. Друга — більш спекулятивна — що спалахи могли бути реальними об’єктами в атмосфері або на орбіті, які реагували на ядерні вибухи. Попри відсутність прямих доказів, дослідники вважають, що транзієнти є справжніми астрономічними явищами, які потребують подальшого вивчення.