Астрономи виявили аномальний космічний об’єкт, що надсилає сигнали на Землю кожні 90 хвилин

Астрономи виявили загадковий об’єкт у космосі, який надсилає на Землю регулярні радіосигнали з інтервалом у 1,5 години. Це явище, назване ASKAP J1448−6856, було зафіксовано за допомогою австралійського радіотелескопа Aus­tralian Square Kilo­me­tre Array Pathfind­er (ASKAP). За словами вчених, цей об’єкт має характеристики, яких раніше ніколи не спостерігали, і суперечить наявним уявленням про природу космічних джерел. Він належить до рідкісного класу так званих “довгоперіодичних радіотранзієнтів” — джерел, що випромінюють енергію з надзвичайно тривалими інтервалами.

Такі об’єкти відомі своєю сильною магнітною активністю і, можливо, є швидко обертовими нейтронними зорями або магнітними білими карликами. ASKAP J1448−6856 демонструє складну структуру радіосигналу — вузькосмугові імпульси з високим рівнем поляризації, який змінюється від 35% до 100% залежно від спостереження. Особливу увагу вчених привертає нестійкість лінійної та кругової поляризації, що свідчить про унікальні процеси в джерелі.

На відміну від більшості подібних явищ, ASKAP J1448−6856 спостерігається не лише в радіодіапазоні, але й у рентгенівських та оптичних хвилях. Це робить його одним із небагатьох відомих об’єктів, які випромінюють по всьому електромагнітному спектру — від радіохвиль до рентгенів. Науковці припускають, що джерело може бути частиною подвійної системи з білим карликом, де сильні магнітні поля створюють періодичні імпульси енергії.

Цікаво, що ASKAP J1448−6856, за словами дослідників, не є “фізичним тілом” у традиційному сенсі. Його “форма” — це лише візерунок енергетичного випромінювання, яке повторюється з точною періодичністю 1,5 години. Це кидає виклик звичним уявленням про космічні об’єкти з чіткими межами і структурою, натомість демонструючи явище, що існує виключно як потік енергії.

ASKAP, що складається з 36 антен, працює у діапазоні 700‑1800 МГц і спеціально призначений для пошуку радіотранзієнтів. Саме завдяки цій системі вдалося виявити “підморгуюче” джерело, яке стало черговим доказом того, що навіть у XXI столітті космос здатен дивувати людство незвіданими формами енергії.