Вчені довели, що планети, розташовані коло білих карликів, можуть бути придатними для життя

Загальна теорія відносності Ейнштейна може суттєво розширити уявлення про зони життя навколо білих карликів — нове дослідження астрофізиків показало, що релятивістичні ефекти здатні стабілізувати орбіти планет і запобігати їх перегріву.

Білі карлики — надщільні залишки зірок, подібних до Сонця — залишаються теплими сотні мільярдів років, що робить їх перспективними для пошуку життя. Раніше вважалося, що планети поблизу таких зірок (на відстані 0,01–0,1 астрономічної одиниці) перегріваються через приливні впливи, які змінюють орбіти на еліптичні. Ці висновки базувалися на ньютонівській моделі гравітації.

Однак нове дослідження, оприлюднене на платформі arX­iv, вперше врахувало ефекти загальної теорії відносності. Автори показали, що релятивістичне прецесування орбіти — повільне обертання її еліпсу — може стабілізувати рух планети, зменшуючи приливні коливання. Це відкриває можливість існування стабільних умов для життя в ширшій зоні навколо білих карликів.

Хоча перегрівання в окремих випадках залишається можливим, моделювання показує, що багато планет можуть зберігати стабільність протягом тривалого часу. Дослідники навіть припускають, що розумне життя в таких системах могло б самостійно відкрити загальну теорію відносності — і, можливо, завдячує їй своїм існуванню.