Вчені знайшли істоту, яка еволюційно знаходиться між мавпою і людиною

Нове дослідження, опубліковане в журналі Com­mu­ni­ca­tions Biol­o­gy, показало, що самка виду Ardip­ithe­cus ramidus, відома як Арді, вже мала здатність до вертикального пересування. Її стопа зберігала ознаки хапального пальця, характерного для лазіння по деревах, але водночас дозволяла ходити по землі. Це свідчить про життя у перехідному середовищі — між деревним способом існування і наземним прямоходінням.

Скелет Арді, знайдений у 1994 році в ефіопській пустелі, є найдавнішим частковим скелетом гомініна, старшим за «Люсі» майже на мільйон років. Вік знахідки оцінюється приблизно у 4,4 мільйона років. Вивчення її будови допомагає зрозуміти, коли саме наші предки зробили перші кроки від життя на деревах до пересування на двох ногах.

Однією з ключових частин скелета стала таранна кістка (talus), яка відповідає за передавання ваги тіла під час руху. У мавп вона забезпечує гнучкість для лазіння, у людей — стійкість при ходьбі. У Арді ця кістка має проміжну форму: ширша, ніж у мавп, але ще не така, як у сучасних людей. Це підтверджує, що еволюція прямоходіння відбувалася поступово, через низку адаптацій.

Співвідношення розмірів стопи до маси тіла в Арді ближче до людського, ніж до мавпячого. Її ноги вже могли підтримувати вагу тіла під час вертикального руху, хоча вона, ймовірно, могла пересуватися і на чотирьох. Така гнучкість підкреслює перехідний характер виду — істоти, що стоїть буквально між мавпою і людиною.

На думку дослідників, Ardip­ithe­cus ramidus демонструє етап, коли наші предки вперше спустилися з дерев, відкривши шлях до появи Aus­tralo­p­ithe­cus, а згодом і Homo sapi­ens. Завдяки Арді вчені можуть простежити, як еволюція формувала тіло, здатне ходити, працювати, створювати знаряддя й, зрештою, цивілізацію.