Супутники NASA зафіксували сонячну бурю, що могла спричинити глобальні збої зв’язку на Землі

На зворотному боці Сонця зафіксовано потужний викид корональної маси — явище, що вкотре продемонструвало масштабну енергію нашої зірки та її вплив на міжпланетне середовище. Подію виявили супутники NASA та NOAA, коли активна зона 4246 — велика магнітна ділянка — саме виходила з прямої видимості із Землі.

Корональні викиди маси (CME) — одні з найпотужніших вибухових процесів у Сонячній системі. Вони викидають у космос гігантські хмари магнітизованої плазми зі швидкістю до кількох мільйонів миль на годину, змінюючи структуру сонячного вітру, який згодом досягає планет — від Венери до Землі й Марса.

Вибуховий CME з далекої сторони Сонця був зафіксований на цьому супутниковому знімку. (Джерело зображення: NOAA)

Подію зафіксував прилад Com­pact Coro­n­a­graph (CCOR‑1) на борту супутника NOAA GOES-19. Завдяки здатності блокувати яскравий диск Сонця, CCOR‑1 дозволяє спостерігати слабкі структури у зовнішній короні та відстежувати розширення плазми в міжпланетному просторі. Супутник розташований на геостаціонарній орбіті — близько 36 000 км над екватором — і забезпечує постійний моніторинг сонячної активності.

Знімки показали, як масивна хмара плазми вибухнула на зворотному боці Сонця, утворивши так звану «бурю, яку ми пропустили». Якби викид стався кількома днями раніше, коли активна зона була спрямована до Землі, він міг би спричинити сильну геомагнітну бурю з впливом на супутники, GPS і електромережі.

Хоча цього разу Земля уникнула прямого впливу, подія стала нагадуванням про потугу Сонця. За словами фахівців NOAA, такі спостереження критично важливі для розуміння процесів у сонячній короні та вдосконалення систем попередження про космічну погоду — фактор, що дедалі більше впливає на технологічну інфраструктуру планети.