Вчені відкрили атмосферу, що зберігалася у льоді Антарктиди понад 6 мільйонів років

Міжнародна команда дослідників із проєкту Cen­ter for Old­est Ice Explo­ration (COLDEX) отримала найстаріші зразки льоду, коли-небудь безпосередньо датовані — їхній вік становить близько шести мільйонів років. Знахідку зробили в районі Allan Hills у Східній Антарктиді, де особливості рельєфу сприяють виходу найдавніших шарів льоду ближче до поверхні. Зразки зберегли сліди атмосфери та води з епохи, коли клімат Землі був теплішим, а рівень океану — значно вищим.

Дослідження очолили Сара Шеклтон з Океанографічного інституту Вудс-Хол і Джон Гіґґінс із Принстонського університету. Спершу команда сподівалася знайти лід віком до трьох мільйонів років, однак отримані дані перевершили очікування вдвічі. За словами директора COLDEX Еда Брука з Орегонського державного університету, вчені створили “бібліотеку кліматичних знімків”, яка приблизно у шість разів старша за всі попередні зразки льодових кернів.

Вчені проаналізували бульбашки повітря, що містяться в цьому шестимільйонному льодовому керні, зібраному в Алан-Хіллз у Східній Антарктиді. (Джерело зображення: COLDEX)

Для визначення віку дослідники проаналізували ізотопи аргону в повітряних бульбашках, замкнених у льоді, а також ізотопи кисню, що дозволили відтворити температуру в минулому. Результати свідчать, що під час пліоцену відбулося тривале глобальне похолодання, унаслідок якого температура Землі знизилася приблизно на 12°C. Це відкриття допомагає краще зрозуміти, як планета реагувала на зміни рівня вуглекислого газу та сонячної активності в геологічному минулому.

Команда COLDEX планує продовжити дослідження отриманих зразків, зокрема відновити рівні парникових газів та океанічного тепла за різні періоди. У 2026–2031 роках учені мають намір повернутися в Allan Hills, щоб пробурити глибші шари та спробувати знайти ще старіший лід — можливо, віком понад вісім мільйонів років.

Ці дослідження доповнюють більш детальні, але молодші записи, отримані з глибоких бурінь у центральній частині Антарктиди, і відкривають нові можливості для реконструкції кліматичної історії Землі на масштабах, які раніше були недосяжними.