Американські астрономи пояснили магнітну аномалію Землі, що триває 500 мільйонів років

Міжнародна команда геологів на чолі з дослідниками з Єльського університету запропонувала нове пояснення одного з найбільших геомагнітних парадоксів у історії Землі. Йдеться про так звану едіакарську епоху (приблизно 630–540 млн років тому), коли магнітний запис у породах виглядає надзвичайно хаотично — ніби континенти рухалися зі швидкістю, яка фізично неможлива.

Як з’ясували вчені, справа не в континентах, а в самому магнітному полі Землі. Для дослідження вони проаналізували вулканічні породи з гір Анти-Атлас у Марокко, виконуючи пошарове датування зразків і вимірюючи орієнтацію їхніх мікроскопічних магнітних частинок. Отримані результати показали, що зміни напрямку магнітного поля відбувалися не протягом мільйонів, а тисяч років — тобто у сотні разів швидше, ніж передбачали попередні моделі.

“Ми пропонуємо нову модель магнітного поля Землі, у якій у його мінливості є структура, а не просто випадковість,” — зазначив геолог Девід Еванс із Єльського університету. За його словами, новий статистичний метод аналізу дозволяє отримувати надійні карти розташування континентів та океанів навіть для таких далеких геологічних епох, де дані раніше вважалися надто фрагментарними.

Дослідники змогли змоделювати, як могли виглядати континенти в едіакарський період. (Pierce et al., Sci. Adv., 2025)

Дослідження також спростовує гіпотезу “істинного полярного блукання”, коли вся оболонка Землі могла зміщуватися відносно осі обертання. Порівняння даних із вулканічних і осадових порід засвідчило, що середнє положення магнітних полюсів залишалося відносно стабільним упродовж едіакарського періоду. Отже, аномалії були спричинені нестабільністю самого магнітного поля, можливо — через тривале формування внутрішнього ядра планети.

Робота, опублікована в журналі Sci­ence Advances, дає найточніше на сьогодні уявлення про поведінку магнітного поля Землі у той час, коли з’явилися перші складні форми життя. Автори сподіваються, що їхня методика допоможе об’єднати геологічні карти різних епох — від найдавніших порід до сучасності, — створивши цілісну реконструкцію руху тектонічних плит і еволюції планетарного магнітного щита протягом мільярдів років.