Британські вчені заявили, що Європа знаходиться на межі нового льодовикового періоду

У північній частині Атлантики зафіксовано ослаблення субполярного колообігу — ключового елементу океанської циркуляції, що регулює клімат у Європі та на східному узбережжі США — про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Sci­ence Advances. Вчені з Університету Ексетера виявили, що система поступово втрачає стабільність, і це може свідчити про небезпечну трансформацію кліматичної системи планети.

Ознаки занепаду виявили не супутники, а морські молюски — океанічний квахог і морський гребінець. Їхні раковини містять хімічні “кільця”, які дозволили відтворити зміни океанських умов за останні кілька століть. Аналіз показав два періоди різкого порушення циркуляції: перший — до 1920‑х років, другий — із середини ХХ століття, який триває й досі.

Керівниця дослідження докторка Беатріс Арельяно Нава назвала ці дані “незалежним підтвердженням втрати стабільності” Північноатлантичної системи. Вона попереджає, що система може бути близькою до критичної межі. Якщо процес продовжиться, Європа може зіткнутися з кліматичними змінами, подібними до Малої льодовикової доби XIV–XIX століть, коли середня температура знизилася на кілька градусів, спричинивши замерзання річок і неврожаї.

Субполярний круговорот є частиною Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC), яка переносить теплу воду з екватора на північ, де вона охолоджується, занурюється і повертається на південь. Проте танення льодовиків Гренландії та Арктики спричиняє надходження прісної води, що знижує солоність і щільність океану, порушуючи цей механізм.

Хоча океани не “замерзнуть за одну ніч”, дослідники попереджають про можливі глобальні наслідки — від частіших екстремальних погодних явищ до зміни опадів і підвищення рівня моря вздовж східного узбережжя США. Докторка Нава підкреслила, що швидке скорочення викидів парникових газів — найкращий спосіб запобігти критичним точкам у Північній Атлантиці.