Британські вчені відтворили екстремальні умови поблизу чорних дір у лабораторних умовах

Фізики з CERN та Оксфордського університету провели експеримент, який допоміг пояснити одну з астрономічних загадок — чому телескопи не фіксують слабке гамма-випромінювання, яке мало б виникати поблизу блазарів. Ці активні чорні діри випускають потужні струмені частинок у напрямку Землі, і згідно з теорією, їхня взаємодія з реліктовим випромінюванням мала б створювати електрон-позитронні пари, що, у свою чергу, генерують слабші гамма-промені. Але таких сигналів не спостерігається.

Щоб перевірити, в чому причина, дослідники використали прискорювач Super Pro­ton Syn­chro­tron у CERN. Вони створили електронно-позитронні пучки в плазмі, імітуючи умови поблизу чорних дір. Результат: пучки залишалися стабільними, тобто внутрішні нестабільності не можуть пояснити відсутність випромінювання.

Це підтвердило іншу гіпотезу: міжгалактичні магнітні поля можуть відхиляти частинки та фотони, які утворюються внаслідок цих процесів, за межі поля зору земних телескопів. Інакше кажучи, сигнал є — просто ми його не бачимо, бо він іде в інший бік.

Професор Джанлука Грегорі, який керував дослідженням, наголосив, що експеримент довів можливість відтворення екстремальних космічних умов у лабораторії. Його колега, професор Субір Саркар, додав, що це відкриває нові шляхи для вивчення фундаментальних процесів у космології — не лише через телескопи, а й у контрольованому середовищі на Землі.

Окрім того, результати підтверджують існування дуже слабких магнітних полів у міжгалактичному просторі. Вони можуть бути залишками раннього Всесвіту й відігравати роль у формуванні галактик, чорних дір і великомасштабної структури космосу.