Астрономи довели, що міжгалактичний простір видимого Всесвіту зберігає сліди давніх космічних катастроф

Попри поширене уявлення, міжгалактичний простір не є абсолютно порожнім. Як повідомляє Uni­verse Mag­a­zine, навіть у найвіддаленіших ділянках Всесвіту існує постійний потік невидимих частинок і світла — слідів давніх космічних подій, зокрема Великого вибуху. Ці частинки формують фонове середовище, яке пронизує весь космос.

У міжзоряному просторі Землю постійно перетинають космічні промені та нейтрино. Вони виникають унаслідок вибухів наднових, злиття нейтронних зір і активності поблизу чорних дір. Космічні промені рухаються майже зі швидкістю світла, а нейтрино — надзвичайно слабко взаємодіють із матерією. За оцінками, близько трильйона нейтрино проходить крізь тіло людини щосекунди, і лише одне з них може зіткнутися з атомом протягом усього життя.

Однак ці частинки становлять лише незначну частину космічного фону. Понад 99,9% усіх фотонів у Всесвіті належать до космічного мікрохвильового випромінювання — реліктового світла, що залишилося після Великого вибуху. Це випромінювання виникло, коли Всесвіту було приблизно 380 000 років, і з того часу охололо до температури 2,7 Кельвіна — трохи вище абсолютного нуля.

Якби людина опинилася в найглибшій міжгалактичній порожнечі, її оточували б три явища: поодинокі космічні промені, потік нейтрино, що пронизує все, та рівномірне мікрохвильове випромінювання. Попри це, температура там надто низька, щоб підтримувати будь-які форми життя — тепла практично немає.

Таким чином, навіть у найтемніших і найвіддаленіших ділянках космосу простір не є цілковито порожнім. Він наповнений слідами давніх катастроф і реліктовим світлом, що зберігає інформацію про ранні етапи існування Всесвіту.