Астрономи заявили, що чорна діра знищила зорю, у 30 разів масивнішу за Сонце

Астрофізики зафіксували найінтенсивніше спалахування, спричинене чорною дірою, яке коли-небудь спостерігалося. Подія відбулася в галактиці J2245+3743, розташованій на відстані понад 10 мільярдів світлових років, і за яскравістю перевершила світло 10 трильйонів Сонць. Це явище стало рекордним за масштабом і енергетичним викидом серед усіх відомих спалахів.

Спалах виник у зоні активного галактичного ядра, де надмасивна чорна діра, масою приблизно 500 мільйонів сонячних, зруйнувала зорю, яка була щонайменше у 30 разів масивніша за Сонце. За оцінками дослідників з Каліфорнійського технологічного інституту, йдеться про приливне руйнування — процес, коли зоря наближається до чорної діри настільки, що її гравітація розриває зорю на частини.

Телескоп Zwicky Tran­sient Facil­i­ty (ZTF) зафіксував спалах ще у 2018 році, але спочатку він не привернув особливої уваги. Лише згодом стало зрозуміло, що яскравість об’єкта зросла у 40 разів, а його згасання відбувається значно повільніше, ніж у типових випадках. Спостереження з обсерваторії В. М. Кека на Гаваях підтвердили, що це найяскравіший спалах чорної діри, який коли-небудь реєстрували. Астрофізик Меттью Грем назвав його «об’єктом, несхожим на будь-яке інше активне ядро, яке ми коли-небудь бачили».

Вивільнена енергія відповідає повному перетворенню маси Сонця на енергію згідно з формулою Ейнштейна E = mc². Через космологічне розтягнення часу світіння триває настільки довго, що сім років земного часу відповідають лише двом рокам у тій далекій епосі, коли відбулася подія.

На думку дослідників, масивна зоря могла сформуватися безпосередньо в акреційному диску чорної діри, де щільний газ сприяє утворенню великих небесних тіл. Це спостереження відкриває нові можливості для вивчення процесів руйнування зір у ранньому Всесвіті. Науковці очікують, що майбутні телескопи, зокрема обсерваторія Віри Рубін, допоможуть виявити більше подібних явищ і краще зрозуміти роль чорних дір у формуванні галактик.