Науковці відкрили новий вид динозавра, про який не було відомо раніше

Палеонтологи виявили новий вид летючої рептилії, якому дали назву Bakiribu waridza. Найцікавішою деталлю відкриття став спосіб збереження скам’янілості — рештки тварини були знайдені у скам’янілому блювотному матеріалі, або регургіталайті, залишеному невідомим хижаком. У цій викопній масі збереглися залишки абсолютно нового виду птерозавра, якого спожили, але не змогли повністю перетравити.

Новий вид є першим відомим фільтрувальним птерозавром, що походить із тропічних широт. Його знайдено в басейні Араріпе на північному сході Бразилії. Назва Bakiribu waridza перекладається як «гребенеротий» мовою корінного народу карірі, який мешкає в цьому регіоні. Знахідка є рідкісним прикладом прямого свідчення взаємодії хижака і жертви в крейдовому екосередовищі.

Bakiribu waridza належить до родини Cteno­chas­mati­dae — групи птерозаврів, що спеціалізувалися на фільтраційному живленні. Цей вид мав видовжені щелепи та щільні ряди дрібних, щетиноподібних зубів, якими відціджував із води дрібних організмів. За способом живлення він нагадував сучасних фламінго або китів, що живляться планктоном. Хоча Bakiribu подібний до відомого птерозавра Ptero­daus­tro, його зуби мали іншу структуру та розташування, що вказує на окрему еволюційну лінію.

Дослідники вважають, що регургіталайт, у якому знайдено рештки птерозавра, найімовірніше належав спінозавридам — великій групі двоногих хижих динозаврів, які вели напівводний спосіб життя в період від ранньої до пізньої крейди. Окрім кісток птерозавра, у скам’янілому блювотному матеріалі також виявлено залишки риб, що свідчить про широкий раціон хижака, який поїдав як водну, так і наземну здобич.

Науковці зазначають, що компактне розташування решток підтверджує їхнє походження саме з блювотної маси, а не з осадового нашарування. Така знахідка дає унікальну можливість безпосередньо зафіксувати харчові зв’язки між видами у ранньокрейдовій екосистемі басейну Араріпе та проливає світло на трофічну динаміку давнього континенту Гондвани.

Дослідження опубліковано 10 листопада у журналі Sci­en­tif­ic Reports.