Науковці довели, що іржа може виявляти життя на інших планетах Сонячної системи

Науковці з Університету Тюбінгена (Німеччина) вважають, що звичайна іржа може стати ключовим індикатором для пошуку життя поза межами Землі. У новому огляді, опублікованому в журналі Earth-Sci­ence Reviews, команда Лаури Тенеланда-Осоріо показала, що бактерії, які живляться залізом, залишають характерні мінеральні сліди, здатні зберігатися мільярди років і слугувати біосигнатурами на інших планетах.

На Землі мікроорганізми використовують залізо як джерело енергії — одні окиснюють його, інші відновлюють. У процесі вони формують оксигідроксиди заліза зі специфічною структурою: спіральні стебла, трубки або волокнисті мережі, змішані з органічними речовинами. Такі відкладення зберігаються навіть після зникнення органіки, що робить їх надійними маркерами мікробної активності.

Червоний колір Марса походить від пилоподібного оксиду заліза, що вкриває всю його поверхню (Джерело: Кевін Гілл)

Марс розглядається як основна ціль для пошуку подібних ознак. Його червоний колір свідчить про високий вміст окисненого заліза, а геологічні дані підтверджують, що колись на планеті була рідка вода. Якщо життя існувало на Марсі, воно могло використовувати залізо для метаболізму, залишивши по собі мінеральні структури, які потенційно можуть бути виявлені сучасними марсоходами.

Перспективними об’єктами також є крижані супутники — Європа та Енцелад. Їхні підлідні океани контактують із кам’янистим дном і, ймовірно, містять розчинене залізо. Викиди з гейзерів Енцелада або матеріал, що просочується через тріщини на Європі, можуть містити мінерали, сформовані біологічними процесами.

Дослідники наголошують, що для підтвердження біогенного походження таких мінералів майбутні місії мають бути оснащені інструментами, здатними розрізняти морфологічні та хімічні ознаки. Виявлення іржавих слідів мікробної активності на інших планетах стало б не лише доказом існування позаземного життя, а й підтвердженням універсальності хімічних процесів, знайомих на Землі.