Астрономи знайшли новий маркер життя у хмарах екзопланет

Хмари на далеких планетах можуть стати ключем до пошуку позаземного життя, стверджують астрономи з Університету Корнелла. Команда дослідників створила перші спектри відбиття — своєрідну «кольорову карту» — для різних типів мікроорганізмів, які живуть у хмарах атмосфери Землі. Ці дані можуть допомогти вченим розпізнати подібні форми життя в атмосфері екзопланет, навіть якщо їхня поверхня повністю прихована густими хмарами.

Авторка дослідження Ліґія Коельйо, астро­біологиня та наукова співробітниця Інституту Карла Сагана, зазначає, що мікроорганізми Землі утворюють барвисті пігменти, які захищають їх від ультрафіолетового випромінювання, екстремальних температур і висушування. «Ми звикли думати, що хмари приховують життя, але вони можуть навпаки допомогти його побачити», — додала професорка Ліза Кальтенеггер, директорка інституту та співавторка роботи, опублікованої в журналі Astro­phys­i­cal Jour­nal Let­ters.

Для створення спектрів Коельйо та її колеги з Університету Флориди запустили латексний зонд, який зібрав біоматеріали з нижньої стратосфери на висоті від 21 до 29 кілометрів. Відібрані бактерії вирощували в лабораторії Корнелльського університету, після чого вчені виміряли їхні відбивні властивості у різних діапазонах світла. Отримані кольорові сигнатури можуть бути використані для розпізнавання біопігментів у спектрах екзопланет.

Науковці пояснюють, що пігменти мікроорганізмів не лише допомагають їм виживати в екстремальних умовах, а й залишають помітний слід у спектрі відбитого світла. Це означає, що якщо подібні мікроби існують у хмарах інших планет і поширені там у достатній кількості, телескопи майбутнього зможуть їх виявити.

Отримані результати вже впливають на проєктування нових обсерваторій, таких як Hab­it­able Worlds Obser­va­to­ry NASA (на фото — ред.) та Extreme­ly Large Tele­scope Європейської південної обсерваторії, запуск якого очікується у 2030‑х роках. «Біопігменти — універсальна ознака життя на Землі. Вони можуть стати найкращим маркером життя у хмарах далеких світів», — підсумувала Коельйо.