Китайські науковці створять перший у світі плавучий штучний острів із захищеним від ядерного вибуху бункером

У Китаї розпочато будівництво потужної напівзанурюваної плавучої штучної платформи, здатної витримати навіть ядерний вибух. Унікальна споруда, відома як Deep-Sea All-Weath­er Res­i­dent Float­ing Research Facil­i­ty, матиме водотоннажність близько 78 тисяч тонн і, за інформацією китайських джерел, зможе перетворювати ударну хвилю від ядерного вибуху на «м’яке стискання» завдяки спеціальній конструкції з метаматеріалів. Науковці зазначають, що введення об’єкта в експлуатацію заплановано на 2028 рік, а екіпаж із 238 осіб зможе працювати автономно до чотирьох місяців без поповнення запасів.

За масштабами платформа майже дорівнює новому китайському авіаносцю Fujian і матиме повну всепогодність та можливість тривалого перебування у морі. Її надбудова міститиме системи аварійного живлення, зв’язку та навігації, а також відсіки, спеціально захищені від ударних хвиль. Проєкт розробляють дослідники Шанхайського університету Цзяо Тун у співпраці з корпорацією Chi­na State Ship­build­ing Cor­po­ra­tion — одним із головних суднобудівних гігантів країни.

Платформа, що має розміри близько 125 метрів у довжину та 279 метрів у ширину, здатна рухатися зі швидкістю до 15 вузлів і витримувати потужні тропічні циклони. Її головна інновація полягає в поєднанні мобільності та постійності — вона зможе перебувати у відкритому морі протягом тривалого часу, підтримуючи роботу понад сотні дослідників. На борту проводитимуть безперервні океанографічні спостереження, випробування новітніх морських технологій та дослідження з глибоководного видобутку корисних копалин.

Конструкція базується на метаматеріалах — штучно створених речовинах із властивостями, яких не має жоден природний матеріал. Вони дозволяють посилити стійкість платформи до екстремальних зовнішніх впливів, хоча науковці визнають, що перевірити їхню ефективність у реальних умовах ядерного вибуху наразі практично неможливо. У публікації професора Ян Деціна з Шанхайського університету наголошується, що забезпечення захисту енергетичних, комунікаційних і навігаційних систем є ключовим завданням проєкту.

Хоча платформа офіційно позиціюється як науково-дослідна, її можливості вже викликають занепокоєння в регіоні. Спостерігачі припускають, що така структура може стати інструментом «м’якої» проєкції сили Китаю у віддалених або спірних водах.