Астрономи відкрили унікальну галактику NGC 4571, де заморожені хмари перетворюються на зірки

Космічний телескоп Габбла зафіксував виняткове зображення спіральної галактики NGC 4571, у якій знаходяться чисельні зоряні скупчення та рожеві туманності, розкидані вздовж її спіральних рукавів.

Галактика NGC 4571 розташована приблизно за 60 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Волосся Вероніки. Її витончена структура та сяйво молодих зірок створюють один із найефектніших краєвидів, зафіксованих телескопом. У пилових рукавах системи помітні яскраво-рожеві туманності — області активного зореутворення, де народжуються нові зоряні покоління. Хоча температура таких хмар може сягати 10 000 °C через інтенсивне ультрафіолетове випромінювання молодих зірок, перші етапи формування світил відбуваються у значно холодніших умовах.

Нові зорі виникають усередині гігантських молекулярних хмар, розмір яких може становити десятки або навіть сотні світлових років. У таких середовищах температура лише на кілька градусів перевищує абсолютний нуль. Під дією гравітації газ поступово стискається у щільні ділянки, які зрештою колапсують, досягаючи температур і тиску, необхідних для запуску термоядерного синтезу. Коли зірки запалюються, їхнє випромінювання іонізує навколишній газ, утворюючи сяйнисті туманності, які ми спостерігаємо на знімку.

Це зображення є продовженням спостережень, які Габбл проводив у межах програми, що поєднує дані кількох обсерваторій, зокрема космічного телескопа Джеймса Вебба та радіомасиву ALMA в Чилі. Перші результати, оприлюднені у 2022 році, допомогли вивчити процеси зореутворення у близьких спіральних галактиках, включно з NGC 4571.

У новій роботі дослідники зосередилися на впливі міжзоряного пилу, який ускладнює спостереження за наймолодшими зорями, що все ще приховані у своїх хмарах. Завдяки поєднанню спостережень із різних телескопів астрономи отримали глибше розуміння того, як холодні міжзоряні області перетворюються на зоряні скупчення, які формують спіральні рукави галактики.