Науковці заявили, що незначна різниця у поведінці нейтрино врятувала Всесвіт від знищення

Нові результати міжнародних експериментів із вивчення нейтрино можуть пояснити одну з найдавніших космологічних загадок — чому у Всесвіті існує матерія. Згідно з дослідженням, опублікованим у Nature восени 2025 року, ці майже невловні частинки можуть порушувати фундаментальну симетрію природи, створюючи дисбаланс між матерією та антиматерією в перші миті після Великого вибуху.

Команди фізиків із проєктів NOvA у США та T2K у Японії роками спостерігали за нейтрино, випущеними на відстань понад 800 км від прискорювача у Фермілабі (штат Іллінойс) до детектора в Міннесоті. Після аналізу трильйонів частинок вони зафіксували кілька сотень взаємодій, що виявили дивну властивість: нейтрино можуть змінювати свою «особистість», переходячи між трьома типами — електронним, мюонним і тау.

Ця поведінка, відома як осциляція нейтрино, стала підказкою до ще глибшого відкриття. Учені встановили, що під час таких переходів частинки можуть порушувати симетрію заряду (CP-симетрію) — один із найстійкіших принципів фізики. Якщо в ранньому Всесвіті нейтрино поводилися інакше, ніж їхні антиподібні частинки, антинейтрино, це могло створити мінімальну, але вирішальну перевагу матерії над антиматерією — приблизно одну частинку на мільярд. Саме ця крихітна різниця могла врятувати Всесвіт від повного знищення після Великого вибуху.

Нейтрино — найпоширеніші частинки у Всесвіті після фотонів, і водночас — найскладніші для виявлення. Триліони з них проходять крізь тіло кожної людини щосекунди, майже не взаємодіючи з речовиною. Їх виробляють зорі, наднові, ядерні реактори — фактично всі процеси, де народжується енергія. Саме тому їх часто називають «примарами космосу».

Хоча результати ще не остаточні, науковці вважають, що вони відкривають «вікно у дитинство Всесвіту». Якщо майбутні експерименти — такі як DUNE (Deep Under­ground Neu­tri­no Exper­i­ment, фото вище — ред.) — підтвердять порушення CP-симетрії, це стане першим переконливим поясненням того, чому щось існує замість нічого. Як написав автор статті, астрофізик Пол Саттер, «іронічно, але відповідь на найглибше питання буття може приховуватись у частинці, яку майже неможливо побачити».