Розкриті технічні характеристики нової китайської гіперзвукової ядерної ракети Jinglei‑1

Китай офіційно представив нову гіперзвукову ядерну ракету Jinglei‑1 (JL‑1), яку запускають зі стратегічних бомбардувальників H‑6N. Її поява завершує формування китайської ядерної тріади, що включає наземні, морські та повітряні засоби доставлення боєзарядів. За даними видання Ord­nance Indus­try Sci­ence Tech­nol­o­gy, JL‑1 є єдиною у світі далекобійною гіперзвуковою ракетою, здатною нести ядерну боєголовку. Її дальність становить близько 8 000 км, що у поєднанні з радіусом дії H‑6N дозволяє охоплювати більшу частину території США у разі зльоту з аеродромів на російському Далекому Сході.

На цьому тлі у Вашингтоні визнають технологічне відставання. США досі покладаються на AGM-86B — дозвукову крилату ракету з дальністю 2 400 км, створену ще у період Холодної війни. Її наступник AGM-181A очікується не раніше 2030 року і також залишиться дозвуковим. Програма створення американської гіперзвукової ядерної ракети AGM-183A була призупинена через технічні проблеми. У Росії експлуатуються Kh-102 і Kh-BD з великою дальністю, але вони не перевищують швидкість звуку. Єдиний гіперзвуковий носій — «Кинжал» — має значно менший радіус дії, ніж JL‑1.

Попри переваги, JL‑1 має обмеження. Через довжину 15 метрів її неможливо розмістити всередині літака, тому ракету підвішують зовні, що знижує аеродинамічну ефективність і прихованість. Бомбардувальник H‑6N має дозвукову швидкість, обмежену вантажність і не оснащений стелс-технологіями, що робить його менш захищеним порівняно з американськими B‑2 чи майбутніми B‑21 Raider. Розробка китайського стелс-бомбардувальника H‑20 ще триває, тому JL‑1 наразі виконує роль тимчасового стратегічного рішення.

Вперше JL‑1 була продемонстрована на параді до Дня Перемоги у вересні 2025 року разом із новими зразками озброєння, включно зі штурмовими гвинтівками та малопомітними літаками. Експерти вважають, що JL‑1 походить від ракети середньої дальності DF-21, адаптованої для повітряного запуску. НАТО відстежувало її розробку під кодовою назвою CH-AS-X-13, фіксуючи випробування на базі Несян та модифікації літаків H‑6N під новий комплекс.

З офіційним прийняттям JL‑1 на озброєння Військово-повітряні сили Народно-визвольної армії Китаю вперше отримали роль у ядерному стримуванні країни. Це підвищує гнучкість китайської стратегії, адже ракети повітряного базування складніше виявити й перехопити, ніж шахтні чи підводні системи. Аналітики наголошують, що поява JL‑1 знаменує новий етап у ядерній модернізації Пекіна та суттєво змінює баланс сил у Тихоокеанському регіоні.