Вчені довели, що загибель Місяця спричинить масове вимирання і кліматичний колапс на Землі

Автори науково-популярної книги «Fun­ny You Should Ask… Again» дійшли висновку, що раптове зникнення або вибух Місяця стало б катастрофою для життя на Землі. У розділі, присвяченому впливу нашого супутника, команда науковців пояснює, як його загибель змінила б усе — від океанських припливів до сезонів і навіть тривалості доби.

Найпершими наслідки відчули б океани. Припливи й відпливи майже повністю залежать від місячного тяжіння, а без нього вода залишилася б спокійною, але «мертвою». Для морських екосистем це означало б загибель: краби, мідії, морські зірки та сотні інших видів, що живуть завдяки ритму приливів, просто зникли б. Ланцюгова реакція призвела б до масового вимирання морських організмів.

На суходолі ситуація була б не менш драматичною. Без місячного світла нічні хижаки, як-от сови чи леви, втратили б здатність ефективно полювати, тоді як гризуни, які зазвичай ховаються під час повного Місяця, почали б активно розмножуватися. Зникнення припливних течій, що впливають на глобальну циркуляцію океанів, різко змінило б клімат: одні регіони охололи б до стану вічної зими, інші перетворилися б на пустелі.

Місяць також стабілізує нахил осі Землі на рівні 23,5°, завдяки чому існують пори року. Без цього балансуючого ефекту планета почала б «хитатися», що спричинило б хаотичні зміни клімату — від тривалих льодовикових періодів до нескінченних спекотних сезонів.

Єдиним позитивним наслідком могло б стати скорочення тривалості доби. Нині Місяць поступово сповільнює обертання Землі, подовжуючи день на дві мілісекунди за століття. Без нього доба тривала б близько 22 годин, як за часів динозаврів. Проте навіть це не компенсувало б втрату супутника, який, за словами авторів, є «життєво необхідним для існування складних форм життя». Саме тому наявність великого Місяця вважається одним із ключових критеріїв у пошуку планет, потенційно придатних для життя.