Вчені відкрили найдавнішу ДНК мамонта в історії Землі

Міжнародна команда науковців виявила найдавніше відоме мікробне ДНК — у зубі мамонта, який жив понад 1,1 мільйона років тому на північному сході Сибіру. Зразок, знайдений біля річки Адича, зберіг сліди бактерій, що колись жили в організмі тварини. Це відкриття дає змогу простежити, які мікроорганізми супроводжували мамонтів і як вони могли впливати на їхнє здоров’я.

Дослідження, проведене під керівництвом Бенжамена Ґіне зі Шведського музею природничої історії, охопило 483 зразки кісток і зубів мамонтів із росії та Канади. Учені застосували метагеноміку — метод, який аналізує всю ДНК у зразку, — і виявили 310 древніх видів мікробів, шість із яких належали до бактерій, що могли жити в тілі тварин. Найкраще вони збереглися в кутніх зубах, де раніше існували ротові бактерії.

Особливу увагу привернула бактерія Erysipelothrix, знайдена в зубі степового мамонта. Це найстаріша підтверджена ДНК мікроорганізму, пов’язаного з тваринами. Її сучасні родичі викликають хвороби серця у собак і сепсис у свійських тварин. Також було виявлено бактерії Strep­to­coc­cus, подібні до тих, що викликають карієс у людей, і Pas­teurel­la, споріднені з мікробами, які сьогодні призводять до смертельних інфекцій у слонів.

Втім, не всі знайдені мікроби були небезпечними. Деякі з них, наприклад бактерії, подібні до Bas­fia suc­cinicipro­ducens, імовірно, допомагали мамонтам перетравлювати жорстку рослинну їжу. Геномні дані показують, що мікробіом мамонтів, як і сучасних тварин, складався з поєднання корисних, нейтральних і потенційно патогенних мікроорганізмів.

За словами професора Лава Далена з Центру палеогенетики у Стокгольмі, ця робота «відкриває новий розділ у вивченні вимерлих видів», адже дозволяє зазирнути не лише в їхню ДНК, а й у мікросвіт бактерій, що впливав на їхню еволюцію, харчування та здоров’я. Результати опубліковані в журналі Cell.