Вчені NASA заявили, що позаземне життя може існувати у межах Сонячної системи

Науковці вважають, що сліди позаземного життя можуть бути ближчими, ніж здається — у межах Сонячної системи. Дослідження кількох планет і супутників показують, що умови там колись могли або й досі можуть сприяти існуванню мікроорганізмів.

Марс залишається головним кандидатом. Хоча нині це холодна пустеля, численні місії NASA довели, що колись на планеті була рідка вода. Ровер Curios­i­ty досліджує умови, які могли підтримувати життя, а Per­se­ver­ance збирає зразки порід для повернення на Землю. Геологиня Емі Вільямс з Університету Флориди зазначає, що щонайменше один із зразків має властивості, які можна розглядати як можливий індикатор давніх мікроорганізмів.

Іншим напрямом досліджень є Венера. Попри розпечену поверхню та атмосферу, насичену сірчаною кислотою, у верхніх шарах можуть існувати умови для виживання мікробів. Команда MIT під керівництвом Сари Сіґер готує місію Morn­ing Star для збору зразків венеріанських хмар. У 2020 році повідомлялося про можливе виявлення там фосфіну — газу, що на Землі зазвичай утворюється біологічними процесами, однак це відкриття залишається дискусійним.

Життя може ховатися й на супутниках Юпітера та Сатурна. На Енцеладі виявлено підлідний океан, який викидає у космос гейзери води. Дані місії Cassi­ni показали наявність у цих викидах фосфатів — ключового елемента для життя. Подібні умови існують і на Європі, де під льодом, як вважають, є океан, підігрітий припливними силами Юпітера. ESA та NASA вже запустили місії Juice і Europa Clip­per для дослідження цих об’єктів.

Ще один перспективний світ — Титан, супутник Сатурна з густою атмосферою азоту та метану і власним метановим циклом. NASA планує відправити туди апарат Drag­on­fly, здатний літати та збирати зразки з різних місць. Потенційним осередком життя також вважають карликову планету Цереру, де під крижаною оболонкою може бути вода. З кожною новою місією науковці знаходять дедалі більше місць, де могли б існувати живі організми.