Науковці відкрили 53 квазари з аномально високими масштабами енергетичних потоків

Індійські астрономи повідомили про відкриття 53 нових гігантських радіоквазарів, які викидають потоки матерії завдовжки до 7,2 мільйона світлових років — приблизно у 50 разів ширші за Чумацький Шлях. Це найбільші з відомих структур такого типу, що формуються надмасивними чорними дірами в ядрах далеких галактик.

Дослідження виконала команда з Mid­na­pore City Col­lege на основі даних Гігантського радіотелескопа GMRT, який складається з 30 антен поблизу міста Пуне. Спостереження проводилися в межах огляду неба TIFR GMRT Sky Sur­vey, що охопив 90% небесної сфери й дозволив виявити 369 радіоквазарів, серед яких і нову вибірку «гігантів».

Квазари цього типу — це надмасивні чорні діри з масою у мільйони або мільярди сонць, оточені дисками газу й пилу. Частина речовини не падає в чорну діру, а під дією магнітних полів викидається у вигляді плазмових джетів, що рухаються майже зі швидкістю світла. З часом ці струмені розширюються, утворюючи радіолопаті, які випромінюють сильні радіохвилі. «Ми говоримо про структури завдовжки у десятки діаметрів Чумацького Шляху», — зазначив дослідник Сувік Манік.

Астрономи встановили, що щонайменше 14% гігантських квазарів розташовані у скупченнях галактик або поблизу космічних філаментів. У густіших регіонах джети можуть сповільнюватися, викривлятися або руйнуватися під дією міжгалактичного газу, тоді як у розріджених ділянках вони поширюються на мільйони світлових років.

Два приклади нещодавно відкритих гігантських радіоквазарів, кожен з яких простягається на мільйони світлових років. (Джерело зображення: Pal, et al (2025))

Команда також зафіксувала асиметрію джетів — один струмінь часто довший або яскравіший за інший. Це свідчить про взаємодію з нерівномірним космічним середовищем. На думку дослідників, у ранньому Всесвіті, який був щільнішим і хаотичнішим, такі ефекти проявлялися сильніше. Результати роботи, опубліковані 13 листопада 2025 року в журналі The Astro­phys­i­cal Jour­nal Sup­ple­ment Series, допоможуть краще зрозуміти еволюцію активних галактичних ядер і роль надмасивних чорних дір у формуванні міжгалактичного простору.