Астрономи дослідили, що міжзоряна комета 3I/ATLAS приховує сліди льодових вулканів

Міжнародна група астрономів представила результати дослідження міжзоряної комети 3I/ATLAS, третього відомого об’єкта, що потрапив у Сонячну систему з міжзоряного простору. За висновками науковців, комета може бути первинним вуглецевмісним тілом із ознаками кріовулканізму — виверження льодових матеріалів з‑під поверхні.

Спектральний аналіз, проведений на основі фотометричних даних, показав, що хімічний склад комети близький до карбонатних хондритів, які NASA знаходила в Антарктиді. Її характеристики також збігаються з об’єктами поясу Койпера — транснептуновими тілами, багатими на воду, метали та органічні сполуки.

Дослідники припускають, що 3I/ATLAS є металонасиченим льодово-вуглецевим тілом. Під час наближення до Сонця воно активізує підповерхневі леткі речовини, що може спричиняти льодові вулкани. Це пояснює різке збільшення яскравості комети приблизно на дві зоряні величини та появу розсіяної коми навіть на відстані 2,5 астрономічної одиниці від Сонця, де вода ще не мала повністю випаровуватися.

Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, знятий космічним апаратом STEREO‑A (Solar Ter­res­tri­al Rela­tions Obser­va­to­ry). Джерело зображення: NASA/Lowell Observatory/Qicheng Zhang

За оцінками команди, комета сформувалася у далекій планетній системі та мандрувала міжзоряним простором мільярди років, зазнаючи впливу космічних променів. Ймовірно, вона була викинута зі своєї системи після гравітаційного зближення з великою планетою. Її діаметр оцінюють у 0,3–5,6 км, а період обертання становить близько 16 годин.

Спостереження за такими міжзоряними об’єктами допомагають зрозуміти процеси формування планетних систем у різних частинах Галактики. Автори дослідження наголошують, що майбутні місії, зокрема європейський проєкт ESA Comet Inter­cep­tor, мають стати пріоритетом, адже безпосереднє вивчення подібних об’єктів може надати неоціненну інформацію про хімічну еволюцію матерії у Всесвіті.