Американські розробники скасували виробництво штурмового кулемета LMG‑A

Командування спеціальних операцій США (USSOCOM) офіційно скасувало програму розробки дослідного зразка легкого штурмового кулемета (Light­weight Machine Gun–Assault, LMG‑A) — перспективної автоматичної зброї, яка мала замінити або доповнити застарілі Mk46, Mk48 і, можливо, M249 SAW у підрозділах спеціального призначення.

Як зазначено у повідомленні від 7 грудня, управління SOF Acqui­si­tion, Tech­nol­o­gy, and Logis­tics – Kinet­ic Require­ments (SOF AT&L‑KR) оголосило, що USSOCOM більше не продовжуватиме роботу над цією розробкою. Проєкт буде передано під контроль підрозділу ВМС США — Naval Sur­face War­fare Cen­ter Crane Divi­sion, який тепер самостійно розв’язуватиме питання подальшої реалізації через власний контрактний офіс.

У тексті повідомлення йдеться: «PEO-SW PM SOF Lethal­i­ty скоригувало проєкт LMG‑A. SOF AT&L‑KR більше не просуватиме роботу над прототипом. Замість цього офіс Navy Crane відновить розробку». Жодних технічних або фінансових подробиць про причини скасування наразі не оприлюднено.

Програма LMG‑A розглядалася як потенційний прорив у підвищенні вогневої потужності та мобільності піхотних підрозділів спецпризначення. Зброю позиціювали як легку, високоточну систему для бойових операцій з високою динамікою. Деякі експерти вважали її можливою альтернативою або конкурентом SIG Sauer MG 338 — стрічковому кулемету під набій .338 Nor­ma Mag­num, який уже проходить випробування у різних підрозділах США.

Рішення USSOCOM призупинити участь у програмі викликало дискусію серед військових аналітиків. На думку фахівців, це може бути ознакою переходу командування до калібру 6.8×51 мм, який використовується в рамках програми NGSW (Next Gen­er­a­tion Squad Weapon) — нової зброї армії США (гвинтівка XM7 і кулемет XM250). Таким чином, концепція LMG‑A могла стати надлишковою або застарілою ще до початку етапу реального прототипування.

Фахівці також зазначають, що подібне публічне скасування програми на середині циклу є рідкісним випадком для USSOCOM і свідчить про внутрішній перегляд пріоритетів — від технічної готовності проєкту до бюджетних обмежень чи зміни оперативних вимог спеціальних підрозділів.