Британські вчені довели, що біля чорної діри можуть існувати умови, придатні для життя

Науковці з університетів Дартмута та Ексетера з’ясували, що життя на планеті, подібній до Землі, могло б вижити навіть поблизу активної чорної діри — за умови, що в її атмосфері вже присутній кисень. Дослідження, опубліковане в The Astro­phys­i­cal Jour­nal, показує, що потужне випромінювання від активного галактичного ядра (AGN) може не лише руйнувати, а й підтримувати умови, необхідні для існування живих організмів.

Зазвичай вважається, що випромінювання від чорних дір є згубним для життя, однак комп’ютерні моделі показали інше. Якщо атмосфера планети вже насичена киснем, ультрафіолетове випромінювання чорної діри запускає хімічні реакції, які формують озоновий шар. Саме він, за словами керівниці дослідження Кендал Сіппі, здатен “перетворити згубне випромінювання на фактор стабілізації клімату”. Так утворюється своєрідний захисний механізм, що дозволяє життю зберігатися навіть у жорстких умовах.

Моделювання показало, що в атмосфері без кисню активність чорної діри повністю знищила б можливість виникнення життя. Але якщо планета вже має сучасний рівень насичення киснем, озоновий шар формується всього за кілька днів, ефективно екрануючи небезпечне випромінювання. “З сучасними концентраціями кисню планета могла б утворити захисний шар досить швидко, щоб життя вижило”, — пояснив співавтор Джейк Ігер-Наш.

Дослідники наголосили, що не всі галактики мають умови, сприятливі для життя поблизу чорних дір. У компактних галактиках, як-от NGC 1277, де зорі розташовані надто близько до центральної чорної діри, рівень випромінювання є смертельним для будь-яких біологічних форм. Натомість у спіральних системах на кшталт Чумацького Шляху або масивних еліптичних галактиках, як Messier 87, зірки розміщені значно далі від центру, тому вплив AGN на потенційно придатні для життя планети значно менший.

Цікаво, що автори дослідження дійшли до цих висновків випадково — під час подорожі на лайнері Queen Mary 2, де професори Раян Гікокс і Натан Мейн обговорили ідею застосування програмного забезпечення PALEO, розробленого для моделювання впливу сонячного випромінювання на екзопланети, до аналізу випромінювання від чорних дір. Це рішення дозволило створити першу у своєму роді симуляцію умов виживання життя поблизу активних галактичних ядер.