Науковці пояснили, чому зник предок людини Homo floresiensis

Вчені встановили, що зникнення Homo flo­re­sien­sis — так званих «хобітів», які мешкали на індонезійському острові Флорес, — могло бути пов’язане з різким висиханням клімату близько 61 тисячі років тому. Ці невеликі гомініни, заввишки близько метра, полювали переважно на карликових слонів стегодонів і опинилися під екологічним тиском після зникнення основних джерел їжі та води.

Залишки виду вперше знайшли у печері Ліанг-Буа у 2004 році. Нове дослідження, проведене за участю австралійського геолога Майка Гагана, базується на аналізі ізотопів кисню та співвідношення кальцію й магнію у сталактитах сусідньої печери Ліанг-Луар. Це дозволило реконструювати кліматичні умови на острові у період існування «хобітів».

Автор зображення: Emoke Denes через Wiki­me­dia Com­mons (CC BY-SA 4.0)

Результати показали, що між 76 000 і 61 000 роками тому кількість опадів скоротилася приблизно на 37%, а літні дощі — на 56%. Через це висохла річка Вае-Рацанг, яка була джерелом води для стегодонів. Археологи виявили, що більшість кісток цих тварин датуються періодом до 62 000 років тому, після чого їхні рештки різко зникають. Це збігається зі зникненням Homo flo­re­sien­sis.

Прямих доказів участі сучасних людей у вимиранні «хобітів» немає, але дослідники припускають, що кліматичні зміни могли змусити їх мігрувати й, можливо, вступити у конкуренцію з Homo sapi­ens, які саме проходили через Індонезію.

«Кліматичні зміни, ймовірно, підготували сцену для їхнього остаточного зникнення», — зазначив д‑р Майк Гаган. Робота опублікована в журналі Com­mu­ni­ca­tions Earth & Envi­ron­ment.