Астрономи довели, що Марс суттєво впливає на кліматичні цикли Землі

Нові результати дослідження, опубліковані на платформі arX­iv, свідчать, що Марс має значно більший вплив на формування земного клімату, ніж вважалося раніше. Команда астрофізика Стівена Кейна за допомогою комп’ютерного моделювання показала, що навіть невеликі зміни маси Червоної планети можуть суттєво впливати на кліматичні цикли Землі, які визначають чергування льодовикових і міжльодовикових періодів протягом мільйонів років.

Кліматичні коливання на нашій планеті пояснюються циклами Міланковича — періодичними змінами орбіти Землі, нахилу її осі та положення полюсів, спричиненими гравітаційними взаємодіями з іншими планетами. Досі головними чинниками вважали Юпітер і Венеру, однак нове дослідження доводить, що Марс також відіграє важливу роль. Збільшення його маси у моделі до десятикратного значення призводило до посилення 100-тисячолітніх циклів, які визначають зміну льодовикових епох.

Один із ключових висновків роботи полягає в тому, що «величний цикл» тривалістю 2,4 мільйона років — період, який контролює довготривалі кліматичні коливання, — не існував би без маси Марса. Саме його гравітаційний резонанс із Землею формує цей ритм, впливаючи на кількість сонячного випромінювання, яке отримує планета протягом мільйонів років.

Нахил земної осі, від якого залежить різниця між сезонами, змінюється залежно від маси Марса. Якби Червона планета була у десять разів важчою, 41-тисячолітній цикл зміни осі Землі подовжився б до 45–55 тисяч років, що могло б суттєво змінити динаміку утворення льодовиків і періодів потепління.

Науковці наголошують, що ці результати важливі не лише для розуміння минулого Землі, а й для оцінки потенційної придатності до життя екзопланет. Системи з масивними сусідніми планетами можуть зазнавати стабільних або, навпаки, катастрофічних кліматичних змін. Таким чином, земний клімат є результатом складної взаємодії всієї Сонячної системи, у якій Марс відіграє неочікувано значущу роль.