Астрономи підрахували, коли до Землі наблизиться культова комета Галлея

Астрофізики у новому дослідженні наголошують: історія спостережень за кометою Галлея стала ключовим доказом того, що небесні тіла рухаються за передбачуваними законами гравітації, а не є випадковими явищами. Саме це відкриття у XVIII столітті змінило уявлення людства про космос і заклало основу сучасної астрономії.

У ніч на Різдво 1758 року німецький фермер та астроном-аматор Йоганн Георг Палліцш першим побачив комету там, де її за пів століття до того передбачив англійський науковець Едмунд Галлей. Це підтвердило його розрахунки, засновані на законах Ньютона, і довело, що комети мають періодичну орбіту. Галлей, аналізуючи дані про два десятки комет XIV–XVII століть, встановив, що об’єкти, помічені у 1531, 1607 і 1682 роках, — це одна й та сама комета з періодом близько 75–76 років.

Фрагмент гобелена з Байє, на якому люди вказують на те, що ми зараз знаємо як комету Галлея. Латинський текст перекладається як «Ці (люди) милуються зіркою». Джерело зображення: Публічний домен через Wiki­me­dia com­mons

Після підтвердження передбачення Палліцшем комета отримала статус найвідомішої у світі. Її спостерігали в різні історичні епохи, зокрема під час битви при Гастінгсі 1066 року, де вона була зображена на Байєвському гобелені. Це стало першим науковим доказом того, що закони гравітації поширюються на всі небесні тіла, включно з кометами.

Це була комета Галлея, коли вона востаннє наблизилася до Землі в 1986 році. У 2061 році ми зможемо побачити неймовірне видовище. Джерело зображення: NASA

У ХХ столітті комета знову стала об’єктом наукового прориву. Під час наближення у 1986 році її досліджував європейський зонд Giot­to — перша глибококосмічна місія ЄКА. Апарат отримав зображення ядра з високою точністю, визначив хімічний склад і вперше виявив органічні сполуки у кометній речовині. Це стало аргументом на користь гіпотези, що комети могли бути джерелом органіки для зародження життя на Землі.

Наступне повернення комети Галлея очікується у 2061 році. Вона буде значно ближчою та яскравішою, ніж під час попереднього проходження, і астрономи прогнозують одне з наймасштабніших небесних видовищ століття — нагадування про те, як одна різдвяна ніч у XVIII столітті змінила хід розвитку науки.