Вчені відкрили сліди древнього континенту Мауріція під Індійським океаном

Група геологів з Німеччини, Індії та ПАР виявила сліди давнього континенту під Індійським океаном, який, за попередніми оцінками, існував понад 100 мільйонів років тому. Про це повідомляє The Dai­ly Galaxy з посиланням на нове дослідження, опубліковане в Nature Geo­science. Вчені назвали цей затоплений масив “Мауріція”, припускаючи, що він був частиною стародавнього суперконтиненту Гондвани, який розпався в мезозойську еру.

Дослідники з Університету Вітватерсранда (ПАР) і Центру геонаук Потсдама (GFZ) виявили у складі вулканічних порід острова Маврикій кристали циркону віком від 2,5 до 3 мільярдів років — набагато старших за сам острів, який сформувався лише близько 9 мільйонів років тому. Це свідчить, що під сучасною океанічною корою існує фрагмент давнього континентального шару, який став частиною морського дна внаслідок тектонічних процесів.

За словами головного автора дослідження, професора Луїса Ашвала, Маврикій — це “вікно в минуле Землі”. Він зазначає, що знайдені кристали не могли утворитися в океанічній корі, адже подібні мінерали формуються лише в глибинних континентальних породах. Геологи вважають, що Мауріція могла колись поєднувати Мадагаскар, Індію, Сейшели та частину Африки, перш ніж ці масиви розійшлися під час розколу Гондвани близько 85 мільйонів років тому.

Карта, що показує, як Індія, Мадагаскар, Сейшельські острови, Маврикій та сусідні фрагменти протерозою колись об’єдналися, щоб утворити древній континент Мавриція 750 мільйонів років тому. Джерело: Тронд Х. Торсвік та ін.

Команда також використала дані супутникової гравіметрії, які показали аномалії щільності під океанським дном у регіоні Маврикія. Це підтверджує, що там залягає товстіший і старіший шар кори, ніж типовий океанічний — ознака континентального походження. Подібні структури вже були знайдені під Ісландією та під островами Сейшели, що може свідчити про систему “мікроконтинентів”, прихованих під сучасними океанами.

Науковці вважають, що відкриття Мауріції змінює уявлення про геологічну історію Індійського океану. Замість рівномірного дна, сформованого внаслідок розходження плит, там може зберігатися архів давніх континентальних структур, що пережили розкол Гондвани. Як зазначає Ашвал, “це нагадування, що карта Землі, яку ми бачимо сьогодні, — лише короткий епізод у її мільярдолітній історії”.