Розкриті технічні характеристики американської балістичної ракети Trident D5

Компанія Charles Stark Drap­er Lab­o­ra­to­ry Inc. отримала від ВМС США контракт на $453,9 млн для продовження інженерної підтримки системи наведення балістичної ракети Tri­dent D5, що запускається з підводних човнів. Програма є частиною стратегічного ядерного арсеналу США, який забезпечує компонент морського стримування у триаді національної оборони.

Згідно з повідомленням Пентагону, контракт охоплює науково-дослідні, інженерні та експлуатаційні роботи, а також фінансується з бюджетів закупівель, досліджень і розробок, експлуатації та технічного обслуговування ВМС, а також за програмою міжнародних військових продажів (FMS). Роботи виконуватимуться у трьох містах — Кембриджі (Массачусетс, 79%), Пітсфілді (Массачусетс, 16%) і Ель-Сегундо (Каліфорнія, 5%) — із завершенням до 30 вересня 2028 року.

Основну частину фінансування становить $275,7 млн із бюджету закупівель озброєння на 2026 рік, ще $6,8 млн виділено на дослідження та випробування, $46,6 млн — на операційні потреби ВМС, а $5,8 млн — у межах програми FMS. Хоча отримувач коштів за іноземним контрактом не названий, відомо, що системи Tri­dent D5 також перебувають на озброєнні британських підводних човнів класу Van­guard, що свідчить про ймовірну участь Великої Британії.

Tri­dent D5 — це балістична ракета морського базування, яка перебуває на озброєнні ВМС США та Великої Британії. Вона є основним елементом стратегічних ядерних сил цих країн і запускається з атомних підводних човнів класів Ohio та Van­guard. Ракета має довжину близько 13,4 метра, діаметр 2,1 метра і стартову масу понад 59 тонн. Її дальність польоту сягає приблизно 7 400 км, що дозволяє уражати цілі на міжконтинентальних відстанях. Tri­dent D5 оснащена твердопаливними ступенями та системою інерціальної навігації з астрокорекцією, що забезпечує високу точність.

Боєголовки ракети — роздільні, з можливістю нести кілька ядерних блоків із незалежним наведенням (MIRV). Це дає змогу уражати кілька цілей одночасно. Tri­dent D5 була прийнята на озброєння у 1990‑х роках і залишається ключовим компонентом ядерного стримування, проходячи модернізації для продовження терміну служби. Її надійність підтверджена численними випробувальними пусками, а програма продовження експлуатації передбачає використання ракети щонайменше до 2040‑х років.