Британські науковці пояснили, чи могла б Земля існувати поруч із чорною дірою

Нове дослідження, опубліковане в The Astro­phys­i­cal Jour­nal, поставило під сумнів поширене уявлення, що близькість до чорної діри обов’язково знищує життя. Науковці з Дармутського коледжу та Університету Ексетера дійшли висновку, що під певних умов випромінювання активних чорних дір (AGN) може не лише не бути смертельним, а навіть сприяти розвитку життя.

За словами керівниці дослідження Кендалл Сіппі, вирішальним фактором є наявність кисню в атмосфері планети. Якщо життя вже з’явилося і змогло наситити атмосферу киснем, то ультрафіолетове випромінювання чорної діри активує хімічні реакції, які формують озоновий шар. Цей шар, своєю чергою, захищає поверхню від шкідливого УФ-випромінювання, створюючи умови для стабільного розвитку біосфери.

Моделювання показало, що для планет із атмосферою, схожою на земну, озоновий щит формується буквально за кілька днів після початку впливу випромінювання. Водночас планети з безкисневою атмосферою — як рання Земля — не мають шансів: потік радіації повністю стер би будь-які сліди життя ще до його зародження.

Вчені також з’ясували, що не всі галактики однаково «дружні» до життя. У компактних так званих «червоних реліктових галактиках» (наприклад, NGC 1277), де зорі тісно оточують надмасивну чорну діру, рівень радіації був би смертельним. Натомість у спіральних галактиках, подібних до нашого Чумацького Шляху, або великих еліптичних системах, таких як Messier 87, зірки розташовані на безпечній відстані, що дає шанс на існування придатних для життя світів.

Цікаво, що ідея дослідження виникла випадково: професор Раян Гікокс із Дармутського коледжу познайомився з астрофізиком Натаном Мейном з Ексетера під час круїзу на лайнері Queen Mary 2. Їхня розмова надихнула використати програмне забезпечення PALEO — розроблене для моделювання впливу сонячного випромінювання на екзопланети — для аналізу впливу набагато потужнішого випромінювання від активних чорних дір.

Отже, як показує дослідження, Земля могла б вижити поруч із чорною дірою — але лише за умови наявності насиченої киснем атмосфери, здатної швидко створити озоновий щит. І хоча такий сценарій малоймовірний у реальності, він демонструє, що навіть поблизу найнебезпечніших космічних об’єктів можуть існувати «острови життя».