Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Вчені довели, що відомий фрагмент НЛО з Розвелла має земне походження
Фрагмент загадкового металу, який десятиліттями вважали можливим уламком НЛО, що нібито розбився під Розвеллом у 1947 році, виявився земного походження. Нове дослідження Oak Ridge National Laboratory (ORNL) спростувало теорії про його позаземне походження, встановивши, що уламок складається переважно з магнію та цинку з домішками вісмуту, свинцю та інших елементів.
Артефакт тривалий час асоціювали з розвелльським інцидентом, подією, яка стала центральною у світовій культурі НЛО. Протягом десятиліть ентузіасти й дослідники припускали, що цей уламок може бути частиною позаземного космічного корабля. Організація To the Stars Academy, створена музикантом і дослідником феномену НЛО Томом Делонгом, навіть співпрацювала з урядовим All-Domain Anomaly Resolution Office (AARO), щоб перевірити, чи має матеріал незвичні фізичні властивості — наприклад, здатність до левітації.
Однак аналіз ізотопного складу продемонстрував, що співвідношення елементів у зразку повністю збігається з типовими для земних металів. У звіті AARO підкреслюється, що жодних слідів інопланетних біосигнатур не виявлено. Як зазначив астрофізик Аві Льоб з Гарвардського університету, навіть якщо фрагмент нагадує технологічний компонент, його властивості відповідають лише звичайним промисловим застосуванням — наприклад, у комунікаційному або тепловому обладнанні.
Аналіз позаземного матеріалу в ORNL. Джерело: Національна лабораторія Ок-Ридж (ORNL)
Попри розчарування прихильників теорій про НЛО, точне походження уламка залишається не до кінця з’ясованим. Деякі науковці припускають, що це може бути залишок експериментів з магнієвими сплавами, які активно проводилися в післявоєнні роки для створення легших і міцніших матеріалів у військовій та авіаційній промисловості.
Таким чином, легендарний «інопланетний» фрагмент виявився черговим прикладом того, як міф про Розвелл поєднав реальні наукові дослідження з людською схильністю шукати надприродні пояснення там, де насправді діє звичайна фізика.