Американські вчені довели, що сповільнення обертання Землі сприяло появі кисню на планеті

Вчені з Університету Мічигану та Центру тропічних морських досліджень Лейбніца (Німеччина) встановили, що уповільнення обертання Землі могло стати ключовим чинником появи кисню в атмосфері. Дослідження, опубліковане в Nature Geo­science, показує зв’язок між подовженням тривалості доби та глобальними кисневими подіями, які визначили розвиток життя.

Близько 1,4 мільярда років тому земна доба тривала лише 18 годин. Гравітаційний вплив Місяця поступово уповільнював обертання планети, збільшуючи тривалість дня. Нині цей процес триває — кожне століття доба подовжується приблизно на 1,8 мілісекунди. За словами мікробіолога Грегорі Діка, саме ця зміна «могла визначити ритм, у якому з’явився кисень на Землі».

Ключову роль відіграли ціанобактерії — мікроорганізми, що виробляють кисень під час фотосинтезу. Експерименти в карстовій печері Mid­dle Island Sink­hole на озері Гурон показали, що вони активізуються лише через кілька годин після сходу Сонця. Довші дні давали бактеріям більше часу для фотосинтезу, що сприяло накопиченню кисню в атмосфері.

Цей механізм міг пояснити дві ключові події: Великий кисневий вибух 2,4 мільярда років тому та Неопротерозойську кисневу подію між 550 і 800 мільйонами років тому.

«Ми вперше можемо пов’язати ритм молекул у мікробних матах із ритмом нашої планети та її супутника — Місяця», — зазначив морський біолог Арджун Ченну. За його словами, відкриття демонструє глибокий зв’язок між біологією та космічною механікою.